Сюжетно рольові ігри – Роль занять, дидактичних, сюжетно-рольових, рухових та інших ігор в процесі ознайомлення дітей з працею дорослих

11. Сюжетно-рольові ігри

Дійсність, у якій живе дитина, можна умовно поділити на сферу природних і створених руками людини предметів (речей) і на сферу діяльності людей і стосунків, у які вони вступають під час різних видів діяльності. Для дітей дошкільного віку надзвичайно привабливою є навколишня дійсність, особливо світ дорослих. У них з´являється потреба діяти так, як дорослі, робити все самотужки. Однак вони не можуть включитися в “дорослу життєву ситуацію”, оскільки їм бракує відповідних умінь, знань, навичок. Суперечності між прагненням усе зробити самотужки і реальними можливостями спонукають дитину реалізовувати свої інтереси в сюжетно-рольовій грі.    Сюжетно-рольова гра — образна гра за певним задумом дітей, який розкривається через відповідні події (сюжет, фабула) і розігрування ролей.    Такі ігри пов´язані зі сферою людської діяльності й людських стосунків, оскільки своїм змістом вони відтворюють саме цей аспект дійсності. Вдаючись до них, діти намагаються по-своєму відтворити дії, взаємини дорослих, створюючи спеціальні ігрові ситуації.    Сюжетна рольова гра є динамічним феноменом, її розвиток виявляється насамперед у виникненні нових сюжетів — утілених у певних подіях образних відтворень задумів. В іграх дітей дошкільного віку вони надзвичайно різноманітні й відображають конкретні (соціально-історичні, географічні, побутові тощо) умови їхнього життя.    Деякі сюжети цікаві як молодшим, так і старшим дошкільникам (наприклад, ігри на побутові теми). Проте в їх розвитку спостерігається певна тенденція: спершу виникають ігри з побутовими сюжетами, потім — ігри на теми праці і нарешті — ігри суспільної тематики. Різноманітність сюжетів залежить від масштабу і глибини пізнання дітьми навколишнього світу.    Протягом дошкільного віку сюжети ігор не тільки урізноманітнюються, а й стають тривалішими. Якщо молодші дошкільники розігрують один і той самий сюжет протягом 10—15 хв., то діти середнього дошкільного віку розігрують його 40—50 хв., а старші дошкільники — кілька годин і навіть днів. Це означає, що діти старшого дошкільного віку збагачують гру новим змістом, надають їй іншого спрямування завдяки поглибленню й розширенню знань, розвитку мислення, уяви.    Діти відображають у грі предметну трудову діяльність дорослих (приготування їжі, ремонт квартири), стосунки між людьми, суспільну сутність їхньої діяльності (“лікар” уважно вислуховує своїх “пацієнтів”, призначає “лікування”). Конкретні взаємини між персонажами гри можуть бути різними: співпраця, взаємодопомога, турбота одне про одного. Іноді вони проявляють ворожість, грубість, жорстокість, що залежить від конкретних соціальних умов життя і виховання дитини. Одні й ті самі сюжети можуть мати різне смислове наповнення. Малята спершу зосереджуються на сюжетах, які відображають предметну діяльність дорослих, невдовзі починають відтворювати стосунки людей, а ще через деякий час — суспільні відносини між ними. Це виявляється навіть у характері їхніх суперечок. Якщо серед молодших дошкільників вони виникають із приводу користування конкретним ігровим предметом, то діти середнього дошкільного віку найчастіше конфліктують із приводу ролі, а старші дошкільники вже чітко дотримуються обумовлених роллю правил, бурхливо реагують на їх порушення.    Зміна ігрових сюжетів пов´язана з розширенням їх джерел. Ігри молодших дошкільників живляться здебільшого враженнями, які вони черпають з безпосереднього спілкування з навколишнім світом. В іграх дітей старшого віку все більше починають виявлятися здобуті ними з різних джерел знання, безпосередній досвід: вони відображають не тільки події, в яких особисто брали участь, а й ті, які спостерігали.    Поглиблення змісту гри виявляється в розвитку здатності дітей до продукування і втілення задуму. На другому і третьому році життя вони починають гру ситуативно, без будь-якого попереднього плану. Тема її залежить від іграшки, що потрапляє в поле зору, або від того, яка гра захопила однолітків. Такі ігрові інтереси є нестійкими і легко змінюються. На четвертому році дитина починає осмислювати мету гри, однак через інтерес до дії часом забуває цю мету, демонструє невміння узгоджувати свої дії у спільній грі, не завжди розуміє своїх партнерів. Старші дошкільники заздалегідь обговорюють задум гри, добирають, а іноді самостійно готують матеріал для неї. Ігри їхні триваліші, постійно ускладнюються і доповнюються новими епізодами, фрагментами, образами. Вони виявляють вищий рівень ігрової творчості, комбінування знань, життєвих вражень, почерпнутих зі спостережень, книг, розповідей дорослих, спілкування з однолітками. Все це стимулює розвиток почуттів дитини, які у процесі виникнення, обґрунтування, реалізації ігрового задуму ускладнюються, поглиблюються, набувають усвідомленості.    Отже, у процесі сюжетно-рольової гри у дошкільників розвивається здатність до творення і реалізації задуму, який, будучи на перших порах спонтанним, з часом постає як свідомо задумана тема, реалізуючи яку, діти не просто механічно копіюють дії дорослих, а відтворюють почуття, переживання, наснажують їх особистісним смислом.    У реалізації своїх ігрових задумів дошкільники використовують слово, власні дії, предмети-замінники. Розвиток дитячої уяви безпосередньо пов´язаний з мовленням.    Діти, які мають мовленнєві проблеми, відстають і в розвитку уяви. У грі вони активізують, розвивають свої мовленнєві можливості, а завдяки різноманітним виражальним мовним засобам їхня гра стає змістовнішою, яскравішою. Якщо спершу дошкільники послуговуються словом на позначення дій (з метою їх осмислення), то пізніше словом замінюють дію, виражаючи свої думки і почуття.    Особливо велика роль належить слову в режисерських іграх, оскільки дитина в них організовує гру як режисер, регулюючи стосунки дійових осіб. Носіями ролей у таких іграх є іграшки (ляльки, тварини), інші предмети, від імені яких вона діє, говорить. Це вимагає від неї уміння регулювати свою поведінку, обмірковувати дії і слова, стримувати свої рухи.    Для здійснення задуму дитині необхідні іграшки, різні предмети, що допомагають їй діяти відповідно до своєї ролі. Якщо поблизу немає потрібних іграшок, вона замінює один предмет іншим. Здатність використовувати у грі предмети-замінники, наділяти їх уявлюваними ознаками є однією з характерних особливостей дитячої творчості. Завдяки заміні предметів відбувається зміна у структурі зв´язків між ними, між дією і словом, у дошкільника формується здатність відокремлювати конкретну річ від способу її використання, предмет від його назви. Однак у грі заміненими і перейменованими можуть бути лише ті предмети, які передбачають ігрову дію, відповідний жест. З віком діти самостійно виготовляють іграшки, стараючись, щоб вони були максимально подібними на реальні предмети. Важливою при цьому є допомога дорослих.    Структуру сюжетно-рольової гри утворюють такі компоненти (Д. Ельконін): — ролі, які перебирають на себе діти в процесі гри; — ігрові дії, за допомогою яких діти реалізують обрані ролі; — ігрове використання предметів, за якого реальні предмети замінюють ігровими; — реальні стосунки між дітьми, які виявляються в різноманітних репліках, зауваженнях, за допомогою яких регулюється розвиток гри.    Зміст кожної гри розкривається завдяки виконанню дітьми обраних ролей. Найчастіше вони обирають роль дорослого, не просто використовуючи ім´я конкретної людини, а й імітуючи її дії.    Ролі можуть виконуватися з використанням простих рухів, міміки, розмови без супроводу дією, дій без супроводу відповідними мовними висловлюваннями. Дитина може виконувати її “за себе”, “за ляльку” або одночасно “за себе” і “за ляльку”. Ігрові дії є більш узагальненими і лаконічнішими, ніж предметні, що дає змогу швидко розігрувати події, які належать великим часовим відрізкам. На передньому плані у них фігурують взаємини між людьми і зміст їхньої діяльності.    Виконуючи роль, дитина підкоряється обумовленим нею правилам поведінки. Ці правила дошкільники встановлюють самостійно, що відрізняє творчу гру від рухливих і дидактичних ігор, для яких правила визначають дорослі. Встановлені дитиною правила внутрішньо самообмежують, самовизначають її.    На різних вікових етапах виконання ролі має свої особливості. У ранньому дитинстві діти усвідомлюють свої ролі в найзагальніших рисах. їх захоплює дія сама по собі (“водій” перевозить вантажі, “мама” або “кухар” готує їжу). У середньому дошкільному віці діти обирають роль перед початком гри, а ігрові дії виконують відповідно до ролей. При цьому дитина, усвідомлюючи себе, входить у роль іншої особи, переважно дорослого.    Отже, у формуванні рольової поведінки дошкільників спершу відбувається засвоєння знань конкретної діючої особи (її атрибутики, характеру дій, жестів тощо), потім — усвідомлене розрізнення дитиною себе і персонажа, роль якого вона виконує. Важливе значення у цьому належить сюжетно-рольовій грі, беручи участь у якій, дитина діє від імені себе і від імені іншої особи, що дає їй змогу виокремити себе серед інших. Свідченням такого диференціювання є так звані “виходи” дитини з гри, які можуть бути пов´язані з розподілом ролей, необхідністю домовитися про щось із партнером по грі, порушенням партнером правил рольової поведінки тощо.    Ігрові і реальні стосунки дітей тісно пов´язані, однак не тотожні. Наприклад, сюжет гри може відзначатися високоморальною поведінкою персонажів, однак моральний рівень реальних взаємин дітей у грі може бути надто низьким.

Сюжетно-рольові ігри

Мета: піднести дітей до формування рольової гри, розширювати ігрові інтереси;

вчити дітей виявляти інтерес до навколишньої дійсності, спонукати до самостійного відтворення того, що добре відомо, певну тривалість розгор­тання гри. Розвивати словниковий запас;

привчати дітей діяти узгоджено, поступатися, допомагати одне одному.

На основі знайомих конкретних ігрових дій з предметами спонукати дітей опановувати узагальненими способами дій з реальними, а потім уяв­ними предметами. Вчити за наслідуванням відтворювати ігрові дії у нових умовах. Розширювати темат ику сюжетно-рольових ігор. Збагачувати зміст кожної теми за рахунок розгортання нових, послідовно пов’язаних між со­бою ігрових ситуацій. Спонукати позначенню предметних дій під час гри’. Стимулювати відображення найпростіших дій цікавих образів: звірят, іг­рашкових казкових персонажів, вчити пов’язувати умовність дій з викону­ваною роллю.

Конструктивно-будівельні ігри

Мета: закріплювати уміння дітей розрізняти та правильно використову­вати деталі будівельного матеріалу;

розвивати мислення, дрібну моторику. Привчати супроводжувати свої дії словами;

привчати підтримувати порядок гри, бути уважними один до одного.

Заохочувати під час гри до користування малюнками та ілюстраціями різноманітних конструкцій. Вчити використовувати споруди в іграх, зобра­жати образні іграшки. Спонукати дітей до колективної гри. Розвивати художній смак, привчати підтримувати порядок. Створювати умови для бу­дівельних ігор з піском, снігом.

Орієнтовна тематика конструктивно-будівельних ігор.

Ліжко для ляльок, міст для машин, двоповерховий будинок для матрьо- шок, гараж з воротами для вантажних машин, ігровий майданчик для ляльок, кольорові прапорці.

Театральні ігри

Мета: розвивати інтерес до ігор-драматизацій, театральних ігор, інсце­нівок, викликати бажання виконувати окремі ролі;

розвивати словниковий запас, моторику дітей, вчити за допомогою ін­тонації передавати настрій;

виховувати охайне ставлення до ляльок, дотримуватись елементарних правил спільної гри.

Формувати елементарні навички володіння мовою жестів. Спонукати імітувати рухи людей, тварин. Стимулювати використання діалогів, вправ- ляти в умінні інтонаційно передавати настрій персонажу.

Орієнтовна тематика ігор-інсценівок.

«Вовк та семеро козенят», «Коза-Дереза», «Зайчик-побігайчик», «Коло­сок», «Солом’яний бичок», «Лисичка-сестричка», «Пішла киця по водицю».

Дидактичні ігри

Мста: продовжувати формувати уявлення про форму, колір і розміри предметів. Вчити групувати предмети за зовнішніми ознаками;

розвивати в грі перспективні дії, мислення, мову;

у процесі ігрового спілкування виховувати у дітей комунікативні вміння (вміння вислухати пояснення, прохання, поступитися черговністю в діях…).

Закріплювати вміння орієнтуватись у просторі та часі, уявлення про різні множини предметів. Розвивати різні види відчуттів та сприймань. Спонука­ти використовувати в процесі ігрової діяльності набуті знання. Акт ивізу­вати та збагачувати словниковий запас і зв’язність мовлення. Стимулювати використовувати у грі свої враження про різні життєві ситуації засобами зв’язного мовлення. Вправляти дітей в умінні порівнювати, зіставляти, зна­ходити схоже та відмінне в предметах, явищах природи, в рослинному та тва­ринному світі.

Орієнтовна тематика дидактичних ігор.

«Де собачка?», «Розставимо посуд на полиці», «Де дзвенить дзвіночок?», «Накрий па стіл», «Назви колір», «Зробимо лялькам намисто», «Райдуга», «Різнокольорові обручі», «Телевізор», «Підбери за формою», «Чарівна скринь­ка», «Розрізні картинки», «Знайди собі пару», «Розставимо меблі», «Що бу­ває широке, високе?», «Знайди рослину за назвою», «На городі, в саду, у квітнику», «З якого дерева листок?», «Визнач на смак», «Всі додому», «Впіз­най тварину за описом», «Магазин квітів», «Хто де живе і чим харчується?».

Супермаркет професій (сюжетно – рольова гра)

Супермаркет професій

(сюжетно – рольова гра)

Мета. Розширити і закріпити знання про різні типи професій, трудові дії та знаряддя праці, поглибити у дітей усвідомлення того, що добробут нашої країни і всіх громадян примножується працею; викликати відчуття поваги до трудівників та прагнення сумлінно працювати; сприяти розвитку трудової активності і працьовитості школярів.

Хід роботи

І. Організаційний момент.

(Діти всі стоять)

Учитель. Доброго дня лікарі і вчителі, токарі і поети, спортсмени і космонавти, артисти і мореплавці, будівники і захисники Вітчизни. Не дивуйтесь, що я вас так називаю. Пройдуть шкільні роки, і саме ви станете капітанами кораблів, побудуєте затишні будинки, пошиєте гарний зручний одяг і взуття, спечете найсмачніший у світі торт, або збудуєте нове гарне місто…

Скажіть, чим людина відрізняється від усього живого? (розумом і вмінням працювати)

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну професій, в країну чудову.

Що вас чекає – ще вам невідомо.

Рукою легенько я лиш змахну

Й до супермаркету професій вас поведу.

Тож ви зрозуміли, що сьогодні ми з вами відвідаємо супермаркет, але не звичайний , а з професіям. Тому, щоб вирушити туди , зясуймо, що таке супермаркет та професія.

(зачитуємо на дошці визначення: супермаркет, професія…)

Слово професія дослівно від латинського переводиться як «обявляти своєю справою.» Але все це попереду. А сьогодні ми можемо з вами лише мріяти і дізнаватись, які ж бувають професії, їх важливість і значення , щоб в майбутньому вибрати ту, яку б ви любили, виконували чесно і вміло.

Очікування :

Перед тим, як вирушити , хочу вас запитати: «Чого ви очікуєте від нашого спілкування?»

Орієнтовні відповіді.

1.Дізнатися більше про різні професії.

2.Збагатити свої знання про знаряддя праці.

3.Дізнатися про найголовнішу професію.

4.Підготуватися до вибору майбутньої професії.

5.Дізнатися, яку користь професії приносять людям.

Вчитель: Відомо, що за покупками потрібно вирушати з корзинкою.Кожен з вас зараз візьме корзинку та на зворотній стороні напише свої очікування і візьме за собою до магазину.

На вході стоїть охоронець і щоб увійти потрібна своєрідна перепустка. А що це буде нехай охоронець скаже вам особисто.

Охоронець : для того, щоб пройти далі потрібо відгадати мою загадку. (Учень читає загадки. Хто відгадав проходить і сідає на своє місце: групками )

Він з комп’ютером на ТИ,
Розумніших не знайти,
Віртуальний творить міст
Диво-майстер… ПРОГРАМІСТ.

***

Літаком керує вправно
Коли навіть в небі хмарно,
Посміхається з висот
Найхоробріший… ПІЛОТ.

***

Професії (це кожен знає)
Важливішої немає!
Він — наставник і навчитель,
Мудрий, приязний… УЧИТЕЛЬ.

Він, як лікар Айболить,
Знає що і де болить,
Кличуть фермер і свинар,
— Порятуй… ВЕТЕРИНАР!

***

Зникло світло, що робити?
По кімнаті як ходити?
Мама каже: «Без істерик,
Допоможе нам… ЕЛЕКТРИК».

***

Хто людей з біди рятує
І хвороби всі лікує —
Призначає процедури
І таблетки, і мікстури? ЛІКАР

***

У кафе чи ресторані
Допоможе пану й пані,
Страв обрати варіант
Пособить… ОФІЦІАНТ.

***

Її давно корівки знають,
Веселим муканням стрічають.
І за її нелегкий труд
Все молоко їй віддають. ДОЯРКА

Він закони добре знає,
Помилку відраз впізнає,
Будь-який важливий лист
Враз напише вам… ЮРИСТ.

***

Він дізнається для нас
Про Китай і про Канзас,
Про найдовший в світі міст
Розповість нам… ЖУРНАЛІСТ.

***

Як рубанком дошку чистить,
Летить стружка золотиста.
З-під рук майстра той-же колір.
Як цей майстер зветься?.. СТОЛЯР

Всім відомо, що давно
Люди винайшли кіно,
Слід вам знати, що тепер,
Головний там… РЕЖИСЕР.

***

Судно, скарб, людей, печери…
В мулі залишки галери…
Відшукає все це враз
Під водою… ВОДОЛАЗ.

***
Золоті у нього руки:
Робить зачіски й перуки,
Підстриже і пофарбує,
Гарний настрій подарує. ПЕРУКАР

1) У пору літню, в час осінній,
Навесні – в гарячий час-
Косять, жнуть вони і сіють,
Орють лан у котрий раз!
(Хлібороби)

2) Твій одяг вийде, мов картинка:
Все по тобі – рукав і спинка.
Тож на примірці – так годиться –
Стій рівно і не смій крутиться.
(Кравець)

3) Він приходить
у білім халаті-
Добрими ліками
Пахне в кімнаті.
(Лікар)

4) Хто розносить нам листи,
Телеграми і газети?
Ой, важка у нього ноша!
Діти, хто він?…
(Листоноша)

5) Першим стрічає
він сонце у місті.
Двір наш і вулиця –
Глянь, які чисті!
(Двірник)

6) Машиною пілот керує,
А будівельник дім будує,
Літак людині підкоряєтся,
Як ця людина називається.
(Пілот)

7) Одяг шиють нам кравці,
У справі цій вони митці!
Вбрання необхідне дорослим, малечі…
А хто продає його, діти, до речі?
(Продавець)

9) Сьогодні король він, а завтра – вояк,
Хто він такий – не збагнути ніяк.
На сцені він сумує і всміхається.
Як же його работа називається?
(Актор)

10) Випікає для малечі
Різні дуже смачні речі:
Печиво, торти і здобу.
Як зовуть таку особу?
(Кондитер)

12) Хто навчає футболістів,
Фігурістів і штангістів,
І від турнірів українських
Веде до ігор Олімпійських?
(Тренер)

У кожній групі є продавець-консультант, який розказує, у чому полягають завдання.

Відділ «Що найважливіше» Я називатиму фах, а ви – шкільну дисципліну, яка найважливіша для цієї професії.
Економіст – математика.
Лікар – біологія.
Фармацевт – хімія.
Археолог – історія.
Геолог, еколог – географія, біологія.
Інженер – математика, фізика.
Програміст – інформатика.
Перекладач – іноземна мова.
Вчитель: Ви молодці. Добре знаєте професії та ті шкільні дисципліни, що є важливими для певних професій.

Узагалі, всі професії світу можна поділити на 5 груп:
«людина — природа» (головний предмет праці — рослини, тварини або мікроорганізми),
«людина — техніка» (головний предмет праці — технічні засоби),
«людина — людина» (головний предмет праці — люди, групи людей, суспільство),
«людина — знакова система» (головний предмет праці — умовні знаки, цифри, мови, ноти)
«людина -художній образ» (головний предмет праці – художні образи та методи їх побудови.)
Проходимо далі. У наступному відділі нас зустрічає…

Відділ «Групи професій»

Кожна група отримує картку з назвою професії і коротким описом умов роботи. Необхідно визначити до якої групи професій відноситься зазначена професія.
Написи на картках:
Вчитель – працює з дитячим колективом, передає свої знання, спілкується з великою кількістю людей, користується повагою учнів. У нього дуже багато паперової роботи, багато часу займає підготовка до уроків та перевірка зошитів, величезна відповідальність за безпеку учнів. Нервова і виснажлива робота.
Музикант — виступає на сцені, володіє особливими знаннями і навичками, має можливість самореалізуватись у музичних творах, від роботи отримує емоційне задоволення, мандрує іншими країнами. Робота вимагає постійної роботи над собою і наявності особливих здібностей: музичного слуху, почуття ритму. Постійно гастролює, робота переважно у нічний час, часто – у вихідні. Мало часу проводить із сім’єю.
Агроном – працює на свіжому повітрі, багато пересувається пішки, живе у сільській місцевості, зимою має небагато роботи, завжди має можливість спостерігати результати своєї праці, керує людьми. У період посівної та збиральної кампаній працює без вихідних і майже цілодобово, часто має погані умови праці.
Оператор комп’ютерного набору – постійно перебуває у приміщенні, більшість часу проводить перед комп’ютером. Має обмежене коло спілкування. Робота вимагає зосередженості. Від малорухливого способу життя має схильність до розвитку хвороб спини. Має досить непогану зарплату.
Машиніст електровоза – постійні поїздки, змінна робота, достатня кількість вихідних. Стабільний непоганий заробіток. Залізничники мають власні санаторії, лікарні. Велика відповідальність за пасажирів. Часті аварії, що загрожують життю.

Вчитель:

Уявімо собі таку картину: не працює лікар, електрик, вчитель, режисер лісник. Що буде? (обговорюємо окремо кожну професію)

Чи можна якусь із цих професій назвати головнішою , важливішою за іншу?

Памятайте діти. Всі ці професії дуже важливі. Люди цих професій сприяють розвитку та процвітанню нашої країни.

Відділ «Знаряддя праці»

У кожній професії є свої знаряддя праці. За знаряддями можна дізнатися, про яку професію йде мова. За опорними словами відгадайте професію і назвіть місце роботи цих людей.

1. Ваги, гроші, каса, товар, чек (Продавець – магазин).

2. Гребінець, ножиці, дзеркало, лак для волосся (Перукар – салон).

3. Дерева, квіти, ягоди, горіхи, гриби (Садівник – сад).

4. Корова, відро, молоко (Доярка –ферма).

5. Трактор, плуг, ричаг (Тракторист- поле).

6.Вантаж, кермо, дорога, машина (Водій автомобіль).

7. Калькулятор, бланки, рахунки, гроші (Бухгалтер – офіс).

8. Комп’ютер, диски, системний блок, програми (Програміст– фірма, обчислювальний центр).

9. Мікрофон, музика, пісня, костюми (Артист – співачка – сцена).

10. Інструменти, ноти, паличка, оркестр (Диригент – оркестрова яма, сцена).

Вчитель: без знарядь праці людині важко було б досягати вершин професіоналізму. Мені дуже приємно, що ви добре обізнані з цього питання).

Відділ «Історія»

Учні зачитують повідомлення.

Учень 1. Хто був першим лікарем?

З давніх-давен були серед людей такі, які вміли лікувати різні недуги, допомагали іншим. 2477 років тому, за переказами, у Греції народилася людина на ім’я Гіппократ. Він дуже багато зробив для розвитку медицини. Недаремно Гіппократа називають «батьком медицини». Головне, що він зробив, — відокремив медицину від чаклунства і забобонів. Його заповіддю були слова: «Не зашкодь!». Ця людина розпізнала і описала багато захворювань. Гіппократ вважається першим лікарем.

Учень 2. Про перших пожежників

У давні часи не було постійних пожежників. Якщо загорявся будинок, із вогнем боролися всі. Люди шикувалися в лінію й утворювали живий ланцюг від палаючого будинку до річки або колодязя. Вони передавали відра з водою з рук у руки, поки вода не доходила до тих, хто заливав полум’я.

Перша добровільна пожежна команда з’явилася в Лондоні у 1666 році, після того як пожежа знищила 13 000 будівель. Ці добровольці давали обіцянку кинути все й ринутися на боротьбу з пожежею, де б вона не виникла.

Саме англійці вигадали ручні насоси, щоб качати воду шлангами для боротьби з вогнем.

Учень 3. Про перших художників

Першими художниками на Землі були печерні люди. На стінах печер у південній Франції та в Іспанії знайдено кольорові малюнки тварин, які були виконані в період між 30 000 і 20 000 роками до нашої ери. Багато із цих малюнків навдивовижу добре збереглися, тому що ці печери були невідомі багато віків.

Учень 4. Про давніх перукарів

У давні часи перукарі не тільки робили людям зачіски, а й були хірургами. Вони лікували рани, пускали кров, деякі з них виривали зуби.

Учень 5. Про перших балетних танцюристів

Першими балетними танцюристами були королівські й титуловані особи, і танцювали вони на балах, а професійних танцюристів у ті давні часи не було.

Учень 6. Про перших циркових артистів

Перші згадки про далеких попередників циркових артистів ми зустрічаємо в давньоєгипетських папірусах. Так, приміром, там розповідається про фокусника і дресирувальника Джеді, який розважав фараона Хеопса.

Учень 7. Про перших банкірів

Уже в Давньому Вавилоні, коли ще не були винайдені монети, існували люди, які позичали людям гроші, здійснювали різні операції з грошима для інших людей. їх можна назвати першими банкірами, хоч усі вважали їх лихварями. Іноді цими справами відали священики у храмах.

У Давній Греції також були лихварі, а в Давньому Римі вже існували великі банки.

Відділ «У майстерні майстра»

Назвіть прізвища, які походять від назв професій

Клименко
Кравченко
Петренко
Косаренко
Пасічник
Рибальченко
Крамаренко
Нестерчук
Шевченко
Гарматюк
Ковалик
Маляренко
Гайовий
Сердюк
Пастушенко
Коваленко
Столяренко
Лісниченко
Кучер
Прокопченко
Радченко
Стороженко

Відділ «Каверзні запитання»

Ця людина знає все про товари, вміє добре важити і рахувати гроші.

Ця людина знає все про хвороби тварин.

Він захищає людину навіть тоді, коли вона вина.

Ця людина вміло працює ножицями, робить гарні зачіски.

Ця людина стежить за дотриманням порядку на вулицях і в громадських місцях дітьми та дорослими.

Сміливий, мужній, спостережливий, уважний, охороняєкордони рідної країни.

Ця людина дбає про чистоту на подвірї та у підїзді в усі пори року.

Веселий, уміє розсмішити всіх, артистичний.

Має гарний, приємний голос, заворожує слухачів чудовим виконанням пісень на сцені.

Мужній і відважний чоловік, який охороняє ліс і його мешканців.

Він старанний і наполегливий. Кожен день дізнається щось нове. Здобуває знання, щоб у майбутньому опанувати бажану професію. Хто це, як ви гадаєте?

Вчитель:Так, це учень.

Чи можна вважати, що учень — це теж професія?

Чи потрібна, на вашу думку, ця професія?

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи тесляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

— Так, це найперша професія людини. Це основа всіх основ. Це те, без чого не буде в майбутньому жодної професії. А тому на сьогоднішній день основним завданням для вас є гарно вчитися і прикладати до навчання якомога більше зусиль. Памятайте, що із старанних, сумлінних школярів виростають справжні професіонали своєї справи.

Відділ «Професії відомих людей» .

Для кожної людини в житті дуже важливо правильно вибрати професію, тоді людина працює з задоволенням і приносить радість собі і всьому суспільству. Зараз на екрані з’являтимуться портрети відомих людей України. Ви повинні сказати хто це, і назвати професію цих людей.

    1. Тарас Григорович Шевченко – поет, художник, письменник.

    2. Леонід Іванович Глібов – байкар, письменник, поет, видавець.

    3. Василь Олександрович Сухомлинський – педагог, письменник., поет. Микола Віталійович Лисенко – композитор, піаніст, диригент.

    4. Микола Михайлович Амосов – лікар — кардіолог, літератор.

    5. Олег Костянтинович Антонов – авіаконструктор літака АН -2, АН- 22, професор.

    6. Леонід Костянтинович Каденюк – 1 космонавт незалежної України.

    7. Богдан Сильвестрович Ступка – актор.

    8. Володимир і Віталій Клички – спортсмени, боксери.

    9. Андрій Шевченко – спортсмен, футболіст.

Висновок: всі ці та інші відомі українці внесли великий вклад в розвиток нашої держави. Вони прославили нашу Україну далеко за її межами.

Досягти такого успіху їм допомогла працьовитість, інтуїція, талант і знання.

Відділ «Гра- пантоміма.»     

 Найперші порадники у виборі професії – це найдорожчі і найрідніші люди – ваші батьки. Тому зараз послухаємо дещо і про них.

Вчитель:Тато з мамою в турботі,
Бо щоденно на роботі.
Виробляють щось чи щось рахують,
Ким твої батьки працюють?

Одна дитина показує ким працює хтось із батьків. Клас відгадує. Дитина розповідає про важливість цієї професії.

 Маму з татом поважай, дома їм допомагай.
Підмітай та посуд мий, якщо бачиш, що брудний.
Свої речі поскладай, відпочити мамі дай.
І до праці та порядку вже з дитинства ти звикай.

Відділ «Наш клас у майбутньому»

Зараз ви як маленькі пташенятка, але дуже швидко підростете і полинете з маленького гніздечка у вирій до високих вершин. Я думаю, що кожен із вас уже замислювався над тим, яка професія йому подобається. Запрошую вас до наступного відділу.

Діти малюють емблему професії своєї мрії. Показують по черзі емблему всім діткам, вони відгадують. Емблему чіпляють на ватман «Наш клас у майбутньому.» Розказують чому саме про таку професію мріють.

Ось добігає кінця наша сьогоднішня зустріч. Візьміть корзинки із якими вирушали до супермаркету. Зачитайте будь ласка, що ви написали на початку заняття і скажіть чи збулися ваші очікування від заняття.

Яку професію на майбутнє придбали у нашому супермаркеті?(діти називають ще раз свою майбутню професію)

  • Що цікаве для себе відкрили?

  • Про які професії ще хотіли б дізнатися?

  • Чи можна назвати найважливішу професію? Чому?

— Як треба ставитися до представників різних професій?      

 Вибір професії – дуже важлива справа. Розподіл професій  на погані й хороші, цікаві й нецікаві, легкі й важкі – помилковий. Важливо те, як ставиться людина до своєї роботи. Але яку б професію ви не обрали , ким би не стали, пам’ятайте, головне – залишатися людиною у будь-якій життєвій ситуації.

Якими б ти не йшов в житті шляхами,

Яку б ти стежку чи доріжку не обрав,

Завжди лишайся з чистими руками,

Й сумління щоб свого не плямував.

Роботу  обрану виконуй чесно,

Працюй натхненно, творчо кожен день.

Адже усі професії почесні,

Коли  ти трудишся  для себе і людей!

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ — Планування. Розробки — Каталог файлів

СЮЖЕТНО-РОЛЬОВІ ІГРИ 
Травень 
Сюжетно рольова гра «ПОКЛАДИ ЛЯЛЬКУ СПАТИ» 
Мета: закріплювати знання про різні види посуду; формувати уміння використовувати посуд за призначенням; виховувати культуру поведінки під час їжі; закріплювати знання про назви 
одягу, а також навички роздягання та одягання у певній послідовності. 
Ігровий матеріал: ляльки, іграшковий посуд, картинки із зображенням елементів картини «Гра з лялькою». 
Підготовка до гри: розгляд ілюстрації «Гра з лялькою». 
Ігрові ролі: мама, кухар, няня. 
Хід гри 
Вихователь може використовувати різні варіанти ігор із ляльками. 

Сюжетно рольова гра «ОДЯГНЕМО ЛЯЛЬКУ НА ПРОГУЛЯНКУ» 
Мета: навчати дітей відтворювати дії мами, няні та виховательки, які збирають дітей на прогулянку; закріплювати навички одягатися та роздягатися; учити дітей правильно називати 
одяг для різного сезону; підвести до розуміння загальних понять «одяг», «взуття». 
Ігрове завдання: правильно одягнути ляльку. 
Правила гри: добирати сезонний одяг; послідовно вдягати та роздягати ляльку. 
Ігровий матеріал: лялька; одяг для літнього, зимового, весняно — осіннього сезону; шафа та скриня для одягу; стілець; картонні площинні ляльки та одяг із цупкого паперу (для кожної дитини), які виготовили діти старшої групи; шафа — чотиригранна картонна коробка з прорізами для одягу (одна для чотирьох дітей). 

Хід гри 
Діти чують, що хтось стукає у двері. Вони відчиняють і бачать ляльку, яка «просить взяти її на прогулянку та показати майданчик». Діти з радістю погоджуються, але ляльку потрібно одягнути 
за сезоном. Де ж взяти одяг? Хтось із дітей, напевно, здогадається, що він лежить у скрині. З дозволу вихователя діти по черзі виймають одяг зі скрині, називають кожну річ, її колір, відбирають те, 
що необхідне ляльці саме в цей час. Діти беруть речі, обмінюються ними, з’ясовують, які саме речі одягнути. Те, що не потрібно ляльці, діти вішають до шафи. Потім діти одягають ляльку. Вона 
«дякує їм і пропонує разом збиратися на прогулянку». Гру можна продовжити на майданчику. 
Ляльки, одягнені відповідно до сезону, «просять узяти їх на прогулянку». Діти виносять ляльок, показують їм майданчик. Лялькам «подобається» ігровий майданчик. Разом із дітьми вихователь «учить» ляльок обережно підніматися по драбинці на гірку та спускатися з неї, ховатися від дощу та сонця під грибком, гратися в пісочнику, «плавати на човні», «літати літаком», «їздити 
на машині», відпочивати на лаві тощо. Намагається запитаннями та проханнями, які ставлять ляльки, створювати ситуації, що спонукали б дітей до уважного ставлення одне до одного. 
В и х о в а т е л ь. А хто з нами пограється? Давайте разом погойдаємось на гойдалці. А я боюсь спускатись із гірки! Ой, я впала, дуже забилась! Як гратися в пісочнику? Разом із дітьми вчить ляльок гратися з ними, заспокоювати одне одного. Від імені ляльки вихователь висловлює задоволення, 
удячність: «Як весело! Як добре разом! Завтра приходьте раніше, щоб довше погратися». 

Сюжетно рольова гра «ЛЯЛЬКА ЗАХВОРІЛА» 
Мета: навчати дітей основних прийомів догляду за хворим; формувати чуйне, уважне ставлення до хворого; правильно користуватися лікарським приладдям відповідно до його призначення. 

Ігрове завдання: вилікувати хвору ляльку. 
Правила гри: полегшити страждання хворого: уважно піклуватися про нього. 
Ігровий матеріал: хворі ляльки, набір «Лікар Айболить». 

Хід гри 
В и х о в а т е л ь. Ляльки захворіли. Хто їх вилікує? Звісно, дітей, які бажають бути лікарями, багато. В однієї ляльки замотане горло, в іншої — подряпина на руці, у ведмедика 
перев’язана лапка, у жабеняти роздутий живіт тощо. Діти розмовляють із ляльками, дізнаються, що їх хвилює, повідомляють про це мамі, виховательці та друзям, радяться з ними, як саме 
лікувати. Ляльки, які «видужали», «дякують» дітям за увагу, піклування. 

Сюжетно рольова гра «ЛЯЛЬКА ОБІДАЄ» 
Хід гри 
До дітей у гості завітала лялька. Діти вітаються з нею, запрошують до столу. На столі стоїть чайний, столовий і кухонний посуд. Вихователь пропонує погодувати ляльку обідом, звертає 
увагу на те, що на столі стоїть різний посуд, але перед лялькою слід ставити лише те, що необхідне для обіду. По черзі діти знаходять потрібні предмети. Вихователь запитує, що це і для чого. 
На прохання вихователя діти знаходять усі предмети: тарілки, виделку, ложку, хлібницю; правильно їх називають і красиво розставляють на столі, не забувши постелити скатертину і поставити 
серветницю. Діти бажають ляльці смачного, після обіду прибирають посуд. 

Сюжетно рольова гра 
Хід гри 
Вихователь приносить ляльку і запевняє дітей, що лялька дуже втомилася і хоче спати, тому просить їх допомогти їй роздягнутися. Діти по черзі за вказівкою вихователя знімають із ляльки одяг 
і, акуратно склавши його, кладуть на ляльковий стілець. Одна дитина знімає фартух, інша — сукню тощо. Вихователь керує їх діями, допомагаючи правильно скласти ту або іншу частину туалету 
ляльки, показуючи, як слід це зробити правильно. Коли лялька роздяглася (залишилася лише в сорочці), їй одягають капці та ведуть до ліжка. Уклавши ляльку в ліжко, вихователь повертає 
її набік, кладе її руки під щоку, дбайливо вкриває, ніжно пестить по голові й говорить: «Спи!» Показавши дітям, що лялька «заснула», вихователь просить їх поводитися тихо і, приклавши палець 
до губ, навшпиньки, разом із дітьми залишає групову кімнату, де спить лялька. Через деякий час вихователь звертає увагу дітей на те, що лялька «прокинулася». Діти за вказівкою вихователя одягають її у певній послідовності. 
В и х о в а т е л ь. Подивіться уважно на поличку. Ви бачите одяг? Принесіть сукню. Приміряємо сукню, якщо вона маленька, то складаємо біля ліжечка маленької ляльки. Сукню відразу 
одягнемо чи спочатку слід одягнути інші речі? Шукаємо для ляльок спідню білизну за розміром, а також інші речі. Діти одягають ляльок. Після завершення цієї гри лялька, одягнена за допомогою дітей, «вітається» з кожним, «дякує за допомогу», ласкаво «пестить» по голові, весело «танцює» для дітей, які плескають у долоні та дякують ляльці за таночок. Під час подальшого проведення цієї гри вихователь спонукає дітей грати самостійно. Вихователь повинен поводитися з ляльками, як із живими істотами. Якщо ляльку упускають, вихователь жаліє та заспокоює її, щоб вона «не плакала», просить дітей попестити ляльку. На прогулянці вихователь піклується про те, щоб ляльці не було холодно, щоб вона «не замерзла»: акуратно поправляє її шапочку або шарфик. 
Вихователь робить ляльок учасниками дитячого життя. Наприклад, лялька, сидячи на стільці, «дивиться», як діти займаються або їдять, хвалить того, хто швидко й акуратно їсть, хто 
уважний на занятті. Уранці лялька «вітається» з дітьми і «дивиться», як вони одягаються та вмиваються, а увечері, перш ніж батьки забирають дітей, ляльку роздягають і укладають у ліжко, 
прощаються з нею, вимикають світло і навшпиньки залишають кімнату.

Ігровий проект сюжетно-рольової гри «Дитяче кафе» (старший дошкільний вік)

(старший дошкільний вік)

Проект: короткостроковий, груповий, ігровий.

Актуальність проекту

Гра як основний вид діяльності дітей дошкільного віку є провідним засобом їх виховання. Саме у грі у дошкільнят формуються особистісні освіти, необхідні для подальшого шкільного навчання. Сюжетно-рольові ігри, дозволяють розвивати творчі здібності дітей, їх фантазію і майстерність, вчать вживатися в образ того чи іншого персонажа, грати певну роль, успішно розвиваються особистість дитини, його інтелект, воля, уява і товариськість, але найголовніше, ця діяльність породжує прагнення до самореалізації, самовиявлення. Програючи різні життєві ситуації, діти вчаться йти на компроміс, уникати конфліктних ситуацій, підтримувати доброзичливу атмосферу. Крім того, гра є надійним діагностичним засобом психічного розвитку дітей. Гра — справжня соціальна практика дитини, її реальне життя в суспільстві однолітків.

Мета: сформувати у дітей вміння грати в сюжетно-рольову гру «Дитяче кафе».

Завдання:

— розвивати і збагачувати сюжет гри «Дитяче кафе»;

— розвивати творчу уяву, здатність спільно розвивати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами однолітків;

— розвивати ініціативу, організаторські здібності, підводити до самостійного створення ігрових задумів;

— формувати вміння домовлятися, планувати, обговорювати дії всіх гравців. Закріплювати знання дітей про правила поведінки за столом і в громадських місцях;

— формувати вміння дітей готувати обстановку для гри, підбирати предмети-заступники та атрибути;

— виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій;

— познайомити з професією художника по аквагримму.

Словникова робота: продовжувати збагачувати словник формулами словесної ввічливості, назвами професій.

Науково-методичне забезпечення

Гра — провідний вид діяльності у дошкільному віці. Ст. Штерн говорив, що «гра показує, до якої мети прагне людина, до чого він готується, чого очікує. У грі вгадуються напрямку його майбутнього життя». Цікаві погляди на гру представив Ф. Бойтендайк: гра дозволяє проявити свої бажання — прагнення до звільнення, злиття з навколишнім світом.

Д.Б. Ельконін вважав, що у грі відображається прагнення дітей брати участь у житті дорослих, бути поруч з ними, діяти, як вони. Діти програють не тільки травматичні ситуації, але й опановують своїми стражданнями. Граючи, вони виявляють волю, керують діями дорослих.

Відомі психологи Виготський Л.С. і Д.Б. Ельконін довели, що в грі успішніше розвиваються і досягають більш високих рівнів особистість, психічні процеси, різні види діяльності.

Ресурсне забезпечення:

— муляжі продуктів харчування, посуд, скатертина, плита, мікрохвильова піч, духовка, меню

— костюми кухаря, офіціанта;

— фломастери, альбом, м’ячі, повітряні кулі;

— дзеркало;

— технічне забезпечення: телевізор, DVD-програвач, мікрофон.

Учасники проекту:

— вихователь

— діти старшої групи

Очікуваний результат:

— Отримання знань про «Дитячому кафе».

— Формування комунікативних навичок.

— Поява вміння слухати партнерів, з’єднувати їх задуми зі своїми.

— Коментування ігрових дій і дій партнерів.

 Етапи ігрової діяльності

Процес

Спільна діяльність

педагога і дітей

Діяльність

педагога

Підготовчий

Виявлення проблеми

Діагностика: ігрових навичок; ігровий середовища

Методика Д.Б. Ельконіна

Обмальовка сюжетної канви

 

Вивчення літератури: Виноградова М.О. «Сюжетно-рольові ігри для старших дошкільників» -М., 2008р. Рижова М.О. «Розвиваюче середовище дошкільних установ» -М, 2003р. Арушанова А.Г. «Йдеться і мовленнєвий спілкування дітей» -М, 1999 р. Сековец К.С. «Корекція порушень мовлення у дошкільників» -Н.Новгород, 1999р. Селіверстов В.І. «Значення гри у виховній та логопедичної роботи з дітьми» — М., 1994р.

Організаційна робота

Читання художньої літератури:

«Федорина горі»,

«Вінні-пух і всі, всі, всі…»

«Муха-цокотуха»…

Продуктивні види діяльності:

Виготовлення тортів, тістечок, морозива, цукерок, різних фруктів і т.д.

Малювання грошей своєї групи.

Бесіди з дітьми: Що таке кафе? Що там роблять? Що їдять? Хто працює в кафе? Що таке меню?

Дидактичні ігри: «В гості до ведмедика», «Накрий на стіл», «Ввічливі слова»…

Екскурсії: в магазин, кафе.

Придумування вихователем матеріалу для гри:

для офіціанта;

відвідувачів;

кухаря;

організаторів свят.

Планування календарних планів.

Розробка конспекту гри «Дитяче кафе»

Робота з

батьками

Екскурсія батьків з дітьми в кафе

Консультації

«У що відіграють діти?».

«Мораль в дії».

Основний

Систематизація інформації

Організація ігрового простору:

 

Кафе (атрибути — муляжі продуктів, каса; чайна посуд; серветки; фартухи; вивіска)

Забезпечення керівництва

Ігрова діяльність дітей

Пошук рішення з допомогою педагога. Повторення за педагогом діалогів персонажів.

 

Використання многоперсонажных сюжетів. Навчання елементам розвитку сюжету.

Прийняття на себе другорядної ролі.

Використання предметів-заступників.

Заключний

Підсумок

Участь дітей в обговоренні проведеної гри.

Оцінка вміння грати разом.

Підведення підсумків гри, пропозицію гіпотези про подальшому розгортанні сюжету.

Діагностика ігрових умінь.

 

Словниковий мінімум

Частина словника

2 молодша, середня групи

Старша, підготовча до школи група

 

Професії

Кухар, офіціантка, відвідувачі.

 

Адміністратор, клієнти, бармен

 

Знаряддя праці

Чайна посуд, серветки, фартухи, продукти, меню в картинках.

Кавова посуд, міксер, кавоварка, креманки.

Трудові дії

Видає, відкриває, впускає; накриває, саджає, знайомить (з меню), приймає, подає, що розраховується.

 

Якості

праці

Чемно, уважно, вчасно, красиво, відповідально, швидко

Високоякісно, організовано, сумлінно, чітко, правдиво, енергійно.

Суспільна значущість

Добре, швидко і якісно обслуговувати; спокійно вести себе за столом; красиво і правильно говорити; голосно і чітко робити замовлення

Установи

Кафе, магазин, фабрика, база.

 

 

Конспект організації сюжетно-рольової гри «Дитяче кафе»

Мета: сформувати у дітей вміння грати в сюжетно-рольову гру «Дитяче кафе».

Завдання:

— розвивати і збагачувати сюжет гри «Дитяче кафе»;

— розвивати творчу уяву, здатність спільно розвивати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами однолітків;

— розвивати ініціативу, організаторські здібності, підводити до самостійного створення ігрових задумів;

— формувати вміння домовлятися, планувати, обговорювати дії всіх гравців. Закріплювати знання дітей про правила поведінки за столом і в громадських місцях;

— формувати вміння дітей готувати обстановку для гри, підбирати предмети-заступники та атрибути;

— виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій;

— познайомити з професією художника по аквагримму.

 

Хід гри.

Вихователь:

— Діти, подивіться, яка сьогодні Віка красива, ошатна. Віка, розкажи нам, може в тебе якесь свято?

Віка:

— Так, у мене сьогодні день народження! Мені виповнюється 6 років!

Вихователь:

— Так, день народження — це справжнє свято. Розкажіть будь ласка, а як ми відзначаємо день народження? Де? (відповіді дітей)

Вихователь:

Молодці. А давайте сьогодні відзначимо день народження Віки в дитячому кафе! Ви згодні? (відповіді дітей)

Вихователь:

— Давайте згадаємо, хто працює в кафе! (відповіді дітей)

Вихователь:

— А що повинен робити кухар в кафе? (відповіді дітей)

— А за що відповідає адміністратор? (відповіді дітей)

— Які обов’язки офіціанта? (відповіді дітей)

Чим займається прибиральниця? (відповіді дітей)

А ще можуть в кафе працювати організатори свят, які розважають дітей, грають з ними, влаштовують різні конкурси.

Хлопці, а ви коли-небудь бачили, як у дитячому кафе на обличчі дітей малюють різні маски або малюнки? (відповіді дітей)

Знаєте, як називається ця професія? (відповіді дітей)

Це художник по аквагримму (повторення за вчителем)

Ну що, пора нам вирушати в кафе, які буде називатися «Аліса в задзеркаллі». Давайте з вами визначимо, хто ким буде в нашому кафе (розподіл ролей) .

А ви знаєте, як треба поводитися за столом?

Діти:

— У гостях і вдома за обідом

Говорити можна з сусідом

Не потрібно плямкати і сопіти,

А також головою вертіти,

Їсти спокійно, акуратно

Буде всім навколо приємно

Додаткові відповіді дітей.

Вихователь:

— А як слід себе вести в кафе?

Діти: (відповіді дітей)

Вихователь:

— Молодці, бачу ви знаєте, як треба себе вести і за столом і в громадських місцях. Давайте вже відправляти з вами в кафе, а воно у нас не проста, а чарівна, і щоб у нього потрапити, мені треба буде сказати чарівні слова (діти встають у коло, вихователь в центрі з «чарівним» дзеркалом):

Ось чарівне скло,

Відображає все воно

Щоб опинитися в казці,

Посмотрись, дружок, у нього,

Посміхнися, перевернися,

Плесни, топні — обернись.

Вийшло?

Діти:

Так!

Вихователь:

— Тепер Давайте займемо свої ігрові місця і підготуємося до нашої гри.

Віка, веди своїх гостей в кафе.

Адміністратор:

— Привіт, ласкаво просимо в кафе «Аліса в задзеркаллі». Займайте вільний столик, я пришлю до вас офіціанта!

Відвідувачі:

— Спасибі (хлопчики садять дівчаток за стіл)

Офіціант:

Доброго дня, меню, будь ласка!

Далі діти грають за власним задумом: офіціант приймає замовлення, передає кухареві і т.д.

Адміністратор:

— Вибачте, у нашому кафе ви можете скористатися послугами художника по аквагримму.

Діти:

Спасибі!

Організатори свята під час пауз в період приготування замовлених страв влаштовують розважальну програму для відвідувачів. Це можуть бути:

хоровод для іменинника,

ігри «Гаряча картопля, «Їстівне-неїстівне» та ін.

відгадування загадок

малювання листівок для іменинника

спів пісень в караоке,

танці та ін. за бажанням дітей.

В кінці гри діти просять рахунок, розплачуються і дякують персонал кафе.

Висновок:

— Що ми сьогодні робили? (відповіді дітей)

— Добре грали? (відповіді дітей)

Що найбільше сподобалося, а що не дуже?

Похвалити дітей, які відзначилися. Сказати дітям, що всі постаралися, молодці. Якщо були якісь недоліки — вказати дитині, в чому йому слід потренуватися. Попросити прибрати всі атрибути для гри на свої місця.


Читайте також:

Статті по темі:

Сюжетно-рольова гра як засіб формування мовлення у дітей з ТНР старшого дошкільного віку

У даній статті розглядається сюжетно-рольова гра, як засіб розвитку мовлення дошкільнят, відображені особливості організації ігор у процесі навчання і виховання дітей з ТНР (важке порушення мови).

Сучасний дитина до 5-6 років повинен оволодіти всією системою рідної мови: говорити зв’язно; повно викладати свої думки, легко ладу розгорнуті складні речення; без праці переказувати оповідання та казки. Такий малюк правильно вимовляє всі звуки, легко відтворює багатоскладові слова.

Інша картина спостерігається у дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Діти, які страждають такими порушеннями, володіють мізерним мовним запасом, деякі зовсім не говорять. Спілкування з оточуючими в цьому випадку дуже обмежено. Незважаючи на те, що більшість таких дітей здатні розуміти звернену до них мову, самі вони позбавлені можливості в словесній формі спілкуватися з оточуючими. Це призводить до важкого становища дітей в колективі: вони повністю або частково позбавлені можливості брати участь у іграх з однолітками, у громадській діяльності.

Для дошкільнят з ТНР характерні нестійкість уваги, зниження вербальної пам’яті і продуктивності запам’ятовування, відставання в розвитку словесно-логічного мислення. Перераховані особливості ведуть до невміння вчасно включитися у навчально-ігрову діяльність або переключитися з одного об’єкта на інший. Вони відрізняються швидкою стомлюваністю, отвлекаемостью. З розладами мовлення тісно пов’язане порушення дрібної моторики рук: недостатня координація пальців, сповільненість і незручність рухів, застрявання на одній позі.

Адаптація таких дітей до нормального життя, розвиток і корекція у них різних характеристик мови є першочерговим завданням корекційної педагогіки.

Сюжетно-рольова гра є одним з інструментів корекції таких порушень і володіє потужним виховним, навчальним, розвиваючим та корекційно-розвивальним потенціалом.

Як показує практика, сюжетно-рольова гра надає позитивний вплив на розвиток мови. В ході гри дитина вголос розмовляє з однолітками, або з іграшками, а також наслідує звукам (гудок пароплава, рев мотора) і голосами звірів (гавкіт собаки, іржання коня). Педагог під час гри багато розмовляє з дітьми, в результаті цього навіть не мовця дитини виникає потреба у мовному спілкуванні (запитати про щось, повідомити що-то). Педагог спонукає дітей до питань з приводу тієї чи іншої іграшки, картинки, таким чином, розвиваючи їх мовленнєву активність. На думку Менджерицкой Д.В.: «…Між промовою і грою існує двосторонній зв’язок. З одного боку, мова розвивається і активізується в грі, а з іншого боку — сама гра розвивається під впливом розвитку мовлення…».

Відтворення в грі окремих сторін навколишньої дійсності вимагає активного застосування вербальних засобів: для позначення предметів, дій і відносин. Це створює сприятливі умови для мовленнєвого розвитку дітей. У сюжетно-рольовій грі між дітьми встановлюються рольові та реальні відносини, що стимулюють дітей до спілкування. Спілкування дошкільника з однолітками розгортається головним чином у процесі спільної гри. Граючи разом, діти починають враховувати бажання і дії іншої дитини, відстоювати свою точку зору, будувати і реалізовувати спільні плани.

В ігровій діяльності задовольняється потреба дітей у грі словом. Особливо велика роль слова у створенні образу. Слово допомагає дитині виявити свої думки і почуття, зрозуміти переживання партнерів, погоджувати з ними свої дії. Дитина позначає словом свої дії, і цим самим осмислює їх; користується словом і щоб доповнити дії, висловити свої думки і почуття. У старшому дошкільному віці іноді цілі епізоди створюються за допомогою слова. Особливо помітна роль слова в режисерських іграх, де дитина не бере на себе ролі, як у звичайній грі, а пересуває іграшки і говорить за них.

У игрепроявляются такі вольові якості, як відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість і завзятість у подоланні труднощів. Дитина шести років вміє поставити перед собою мету — самостійно підібрати матеріал, терпляче довести розпочату справу до кінця. Гра хороша тоді, коли діти самі її організовують, вміють керувати, підкорятися, надавати допомогу. Як і раніше улюбленими залишаються у дітей старшої групи гри в сім’ю, дитячий сад, в лікарню. У них дошкільники відображають різні відносини, що характеризуються любов’ю, гуманізмом, тут формуються такі якості, як доброта, дбайливість. Багато в чому завдяки саме сюжетно-рольовій грі у дітей на межі дошкільного віку формується рефлексія — здатність усвідомлювати свої особливості, осмислювати, як ці особливості сприймаються оточуючими, і будувати свою поведінку з урахуванням можливих реакцій.

Однак процес формування сюжетно-рольової гри у дітей з ТНР в порівнянні з їх нормально розвиваються однолітками відрізняється з кількісної і якісної сторони (темами сюжетів, рольовими діалогами, взаєминами, вибором іграшок; нуждаются в керівництві з боку дорослих).На практиці сюжетно-рольові ігри дітей нерідко одноманітні за тематикою і цікаві за змістом. Діти постійно відтворюють в іграх одні і ті ж дії, епізоди, репліки. Нові сюжети або не виникають, або швидко припиняються через невміння дошкільнят розгорнути зацікавив сюжет. Під час ігор діти взаємодіють з однолітками, проте їх взаємодія носить короткочасний характер. Особливі труднощі мовного плану відзначаються в процесі самостійної і стимульованої дорослим рольової бесіди дітей, а також при використанні мовленнєвих висловлювань планує типу.

Роль педагога в сюжетно-рольових іграх з дітьми даної категорії помітно зростає порівняно з роллю педагога в колективі дітей з нормальним мовним розвитком. Розвиваючи ігрову діяльність дітей з недорозвиненням мовлення, педагог, перш за все, планує завдання керівництва грою, методичні прийоми, за допомогою яких будуть вирішуватися поставлені завдання, а також передбачають можливості реалізації поступово зростаючих мовленнєвих умінь дітей у контексті гри. Крім того, для компенсації мовленнєвих і не мовленнєвих порушень, необхідно: створення предметно-ігрового середовища, підбір методів і прийомів навчання, індивідуальний підхід до дітей, спільна діяльність вихователя і вчителя — логопеда в процесі керівництва ігор.

З урахуванням вимог ФГТ, для формування ігрової діяльності у дітей необхідно: збільшити ігровий простір у групових кімнатах за рахунок їх переобладнання — створити куточки психологічного розвантаження для дітей і фрагменти житлової кімнати, намагатися наблизити інтер’єр групи до домашньої обстановці, щоб дітям і дорослим було затишно і зручно, переглянути розташування та підбір ігрового матеріалу. Пріоритетним є той ігровий матеріал, який легко може трансформуватися в інші предмети. Діти з задоволенням використовують їх в режисерських та сюжетно-рольових іграх. Якісно прорганизованная предметно-ігрове середовище позитивно впливає на весь педагогічний процес, і, зокрема, на розвиток ігрової діяльності дітей.

Головним принципом відбору та групування матеріалу є тематичний. Він дозволяє забезпечити тісний взаємозв’язок у роботі педагога та логопеда щодо корекції мовленнєвих порушень. Вивчення теми здійснюється в різних видах діяльності. Концентроване вивчення матеріалу в сукупності з багатократністю його повторення є чинником, що підсилює ефективність корекційного впливу.

У керівництві сюжетно-рольовими іграми особливу увагу педагога зосереджена на збагаченні змісту ігор. З цією метою він створює у дітей інтерес до нових сюжетів. Такий інтерес не виникає на порожньому місці, він «визріває» в ході всієї виховної роботи, якщо дошкільнята отримують яскраві уявлення про навколишнє життя, які вплітаються в їхній минулий досвід, розбурхують уяву, викликають емоційний відгук. Так, для збагачення змісту ігор дітей старшого дошкільного віку можна розглянути відповідний ілюстративний матеріал, почитати їм книги, провести бесіду, сходити на екскурсію. Слід враховувати, що сюжетно-рольові ігри формуються під впливом дидактичних мовленнєвих ігор і проводяться з дітьми із загальним порушенням мови з метою зміцнення і закріплення правильних мовних навиків.

Оскільки мовне спілкування у дітей буває більшою або меншою мірою ускладнене, вони не можуть самостійно вибирати сюжети ігор, їх підказує педагог; показ наочного матеріалу допомагає дітям пригадати і відтворити дії. Насамперед, вихователь організовує роботу так, щоб відомості про навколишній, які діти повинні засвоїти за програмою, супроводжуючись емоційними враженнями, створювали в свідомості дитини яскраві образи, які він прагнув би втілити в ігровому дії.

У створенні сюжетно-рольових ігор дуже важливо взаємодія логопеда з вихователем. Навчання дітей діям на практиці проводиться логопедом на заняттях, а подальший розвиток заданої гри і її збагачення здійснюється вихователем. В ході гри педагоги щиро перевтілюючись у персонажів, зачіпають емоції дитини, примушують її переживати і показують йому необхідність використання мови у грі.

У процесі формування ігрових умінь у дітей педагоги займаються з ними як індивідуально, так і з підгрупами, навчаючи їх ігровим діям, формуючи рольові вміння, розвиваючи можливості їх мовленнєвого спілкування між собою і з дорослими. Предпочитаются наступні прийоми: визначення та показ дії як прямі прийоми керівництва грою, питання і проблемні ситуації — як непрямі.

В умовах чуйного і дбайливого керівництва з боку педагогів дитячої грою поступово зростає самостійність дітей у формуванні задумів гри, постановки її завдань та розвитку сюжету, виборі ігрових способів сюжетно-рольової взаємодії, а також в реалізації його мовного оформлення. Діти поступово опановують ігрові вміння і навички, відчувають емоційний комфорт, реалізуючи свої ігрові задуми, набувають досвід спілкування з однолітками і дорослими.

Досвід роботи показує, що дошкільнята старшого віку з ТНР з працею опановують навичками застосування предметів — замінників. Тому в сюжетно-рольових іграх дітей з ТНР можна використовувати тільки замінники тих предметів, які добре знайомі дітям. Крім того, предмет — замінник повинен мати певне предметне схожість із замінюваним їм предметом. Так, наприклад, в ході гри педагогу слід показати, що можна використовувати паличку чи олівець замість градусника, а кубик замість мила. Даний факт ставить дітей перед необхідністю перейменувати предмет і повідомити про це іншим. Тобто в грі, крім мови певною роллю, з’являється мова з функцією узгодження спільних дій.

Практика показує, що найбільш доцільно організувати ігри, в яких беруть участь всі діти групи. Наприклад: «День народження ляльки Маші», де всі діти танцюють і співають; «Автобус», де всі діти — пасажири і на зупинках вони щось розглядають, збирають; «Магазин іграшок», де діти «купивши» іграшку, потім грають з нею; причому отримує її той, хто правильно попросить у продавця. При цьому в ході сюжетно-рольової гри вихователь не виправляє помилки, а лише непомітно для дітей фіксує їх для себе, або опосередковано не порушуючи хід гри, підправляє і коментує.

Більшу значимість набуває вміння вихователя встановити контакт з дітьми, оскільки створення сприятливої, доброзичливої атмосфери в грі — дуже важливий фактор. В процесі гри вихователь іноді бере на себе яку-небудь роль, проте не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав’язливо спрямовувати спілкування в групі.

Необхідно враховувати, що діти даної категорії швидко стомлюються в грі: педагог, керуючи грою, перемикає дітей з одних рухів на інші, чергуючи рухливу і спокійну діяльність залежно від індивідуальних особливостей дитини, а головне — від мовних можливостей кожного.

Таким чином, гра — це не тільки обов’язкова приналежність дитинства, але й засіб формування мовлення дітей старшого дошкільного віку з ТНР. Сюжетно-рольові ігри допомагають виробити почуття рідної мови і вміння правильно вимовляти слова, легко засвоювати його граматичні норми. Вони таять у собі великі можливості, дають дітям певний обсяг знань і вчать їх володіти цими знаннями; розвивати творчу активність, самостійність мислення; допомагають у ігровій формі вирішувати розумові завдання, долаючи при цьому певні труднощі мовного розвитку, такого як зв’язкова мова.

 

Література:

1. Баряева Л.Б., Зарин Л. Навчання сюжетно-рольової гри дітей з вадами інтелектуального розвитку. — С-Пб.: «Союз», 2001.

2. Виготський, К.С. Гра і її роль у психічному розвитку дитини // Питання психології. — 1966. — N 6.

3. Гаркуші Ю.Ф. Корекційно-педагогічна робота в дошкільних установах для дітей із порушеннями промови /Під ред. Ю.Ф. .- М.: Секачов В.Ю.. ТЦ «Сфера», НДІ Шкільних технологій, 2008.

4. Краснощекова Н.В. Сюжетно-рольові ігри для дітей дошкільного віку.- Ростов н/Д: Фенікс, 2006.

5. Менджерицкая Д.В. «Вихователю про дитячу гру», М., 1982

6. Миронова С.А. Логопедична робота в дошкільних установах і групах для дітей з порушеннями мовлення. — М.: А.П.О., 1993

7. Нищева Н.В.Система корекційної роботи в логопедичній групі для дітей із загальним недорозвиненням мовлення. — С-Пб., «Дитинство-прес», 2003.

 

До роботи додається презентація.


Читайте також:

Статті по темі:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *