Сюжетно-рольова гра | ДНЗ №1
Сюжетно-рольова гра
Аналіз стану ігрової діяльності в дошкільних закладах показав, що сьогодні сюжетно-рольова гра аж ніяк не є тим провідним видом діяльності дітей, яким мала б бути. Головною причиною цього вважаємо недооцінку педагогами її ролі в різнобічному розвитку дошкільнят, а натомість надання переваги навчальним видам діяльності.
Реалії сьогодення такі, що, прагнучи за будь-яку ціну підвищити рейтинг садка наданням безлічі додаткових послуг, у дитини, власне, забирають час, який можна було б використати для ігор. Тож і виходить, що модні гуртки з хореографії, англійської, малювання та інші витісняють найулюбленішу та найпотрібнішу малюкові діяльність. Педагоги або зовсім не відводять на неї часу, або виділяють його занадто мало, через брак часу часто перериваючи ігровий процес, не дбаючи про його логічне завершення. У багатьох дитячих садках не створено і належного предметно-ігрового середовища, яке спонукає дітей до гри, не ведеться необхідна для виникнення і розвитку сюжетно-рольових ігор систематична робота з формування у малят уявлень про навколишнє. Майже зовсім випала з поля зору педагогів важливість формування ігрових умінь. Мусимо констатувати, що багатьом педагогам не вистачає і суто професійної підготовки для організації ігор та регулювання взаємин між гравцями. Адже річ не в тому, що немає в достатніх кількості та асортименті промислових іграшок (їх можна доповнити або замінити саморобками з природного або покидькового матеріалу), а в тому, що під час гри виявляються всі недоліки та прорахунки в роботі педагога—як особистісні, так і професійні. Бо розширення кругозору дитини, передача пізнавального й життєвого досвіду, формування ігрових умінь на кожному ігровому етапі, спонукання до творчого пошуку — все це в руках вихователя.
Виховні, розвивальні, навчальні можливості гри неоціненні. В умілого та уважного вихователя вона є дуже ефективним засобом впливу на різні сфери особистості дитини.«Основа гри — фантазія і творчість малюка, який сам створює образи, комбінуючи і поєднуючи в уяві те, що бачив або переживав, з тим, що йому читали або розповідали. В процесі гри, особливо сюжетної, дитина планує власну діяльність, ставить запитання та самостійно на них відповідає, описує послідовність виконуваних дій, спілкується з партнерами, що є чудовим підґрунтям для розвитку зв’язного мовлення, збагачення та уточнення словника, вдосконалення звукової виразності мовлення дошкільнят. У грі розвиваються художні здібності та естетичні смаки малечі: граючи, діти залюбки декламують вірші, малюють. Самостійне творення ігрового сюжету відповідно до власного задуму сприяє формуванню цілеспрямованості, самостійності, наполегливості.
У грі формуються моральні якості дітей, вони вчаться порівнювати, відрізняти добре від поганого, спираючись на приклад близьких людей, намагаються бути турботливими, відповідальними і дисциплінованими.
Багаторазово повторюючи дії з предметами або іграшками, малюк стає спритнішим, винахідливішим, вмілішим, упевненим у своїх силах. Він учиться спочатку організовувати власну індивідуальну гру, а згодом — гру з ровесниками.
У грі розкривається творчий потенціал дитини, вона звільняється від комплексів, може задовольнити свою потребу бути незалежною від дорослого.
Уже переходячи від раннього віку до дошкільного, малюк починає сприймати дорослих як носіїв різних соціальних ролей — тата, мами, лікаря, пожежника, вихователя. Малим дуже хочеться бути дорослими, чинити, як вони. І тільки один-єдиний вид діяльності допомагає усунути суперечність між бажаним та можливим. Це — сюжетно-рольова гра.
Ігри, які моделюють відносини дорослих і вимагають взаємодії кількох партнерів, є основним засобом соціалізації дошкільнят. Природне бажання бачити себе дорослими, бути схожими на них спонукає дітей шукати сюжети своїх ігор у різноманітній діяльності дорослих. Пізнаючи довкілля, спостерігаючи працю, спілкування, життя дорослих, їхні стосунки, діти обов’язково відтворюють це в іграх з однолітками, а це дає їм можливість приміряти на себе безліч соціальних ролей (батька, матері, продавця, виховательки тощо).
Організація сюжетно-рольової гри у садку сприяє створенню в дитячому колективі щирої, доброзичливої атмосфери співпраці та взаєморозуміння. Діти граються разом — а отже, й розподіляють обов’язки, приймають спільні рішення, обстоюють свою думку, здобувають свій перший досвід співіснування у суспільстві.
Сучасні вимоги до керівництва сюжетно-рольовою грою
Існують два класи творчих ігор, а саме:
♦ ігри, які виникають з ініціативи дитини, — самодіяльні;
♦ ігри, які виникають з ініціативи дорослих.
Самодіяльні ігри найбільш яскраво представляють гру як форму практичних розмірковувань дитини над реальним життям. Саме такою і має бути провідна діяльність у дошкільнят.
Щоб використати на добро всі навчальні, виховні та розвивальні можливості гри, треба насамперед виділити в розпорядку дня час, який діти зможуть присвятити улюбленому заняттю, знаючи, що їх не відриватимуть та не відволікатимуть від нього. Якщо ж з якихось важливих причин гру раптово доводиться припинити, варто подбати про логічне завершення її сюжету або дати дітям можливість продовжити її в інший час.
Неоціненний матеріал дають вихователеві систематичні спостереження за грою. Особливо значущими для них є такі моменти:
♦ теми, які діти обирають для ігор найчастіше та які лишаються нереалізованими;
♦ чи доводять гравці задум до завершення; якщо ні, то що їм заважає;
♦ як складаються стосунки між вихованцями; чи виникають і на якому ґрунті конфлікти; як вони розв’язуються.
Проаналізувавши ситуацію, педагог має спланувати свою роботу з розвитку сюжетно-рольової гри в даному дитячому колективі. І тут важливо не припуститися такої досить поширеної помилки, як «диктатура» вихователя у грі. Дітям треба надати можливість самостійно обирати тему, будувати сюжет, розподіляти ролі, інакше гра втрачає своє значення, лишається сама форма. Дорослий має лише спрямовувати, підказувати, коригувати. Особливу увагу слід приділяти збагаченню власного життєвого досвіду вихованців, від чого залежить різноманітність ігрових тем та сюжетів. З цією метою проводяться екскурсії, спостереження, бесіди.
Розвиток гри відбувається поступово: від ознайомлювальної предметно-ігрової діяльності в ранньому віці до сюжетно-відображувальної, а згодом розвиненої сюжетно-рольової гри у старших дошкільнят.
Кожний етап важливий і необхідний, потребує серйозного та вдумливого підходу з боку педагога, бо від того, наскільки ефективно діти засвоять те, про що дізналися сьогодні, залежить опанування складнішого матеріалу завтра.
Уже на третьому році життя діти відрізняють ігрову дію від реальної, приймають уявну ситуацію і вільно діють у ній: годують, наприклад, ляльку з порожньої тарілки, набирають воду з уявного крана; освоюють ігрові дії: «я — міліціонер», «я — вихователь». Пізніше ці ігрові дії починають об’єднуватися простим сюжетом, який відтворює нескладні ситуації з реального життя: «я кухар — готую обід», «я тато — йду на роботу».
Ігри, які моделюють відносини дорослих людей і вимагають взаємодії кількох партнерів, тобто сюжетно-рольові, стають доступними для більшості дошкільнят уже на п’ятому році життя.
Це — період розквіту сюжетно-рольової гри, якщо для цього створені необхідні умови.
Важлива передумова виникнення гри — наявність у дітей яскравих та різноманітних вражень, життєвого досвіду й знань, джерелом яких є спеціально організовані заняття, спостереження, твори художньої літератури, кінофільми тощо.
Побачене або почуте має викликати в дитини інтерес, збуджувати думку і почуття, викликати бажання творчо відтворити у грі набуті враження. І тоді діти виявляють дивовижну фантазію, вигадку. Вони створюють з підручних матеріалів «меблі», «продукти харчування», «глядацькі зали», «грошові купюри», «запрошення», «медичне обладнання» тощо. Без втручання дорослих, з ініціативи дітей народжується сюжетно-рольова гра. Прямої участі дорослий у ній не бере, якщо тільки його не запросять самі діти. Вміле керівництво грою полягає у тому, щоб знайти найбільш вдалий педагогічний прийом для розвитку морально цінної сюжетної лінії, корекції негативного сюжету, тактовного розв’язання конфлікту між дітьми при розподілі ролей та логічного завершення гри. Можна підказати гравцям нові ідеї, ситуації, повідомити їм додаткову інформацію, запропонувати іграшку або інший ігровий матеріал, переключити увагу малят на іншу діяльність.
Великі можливості щодо цього дає художня література. Інколи розкриття задуму гри гальмується через те, що малятам бракує ігрових умінь. Ось тоді стануть у пригоді порада, заохочення, а інколи й власний приклад педагога.
Не забуваймо: самодіяльна сюжетно-рольова гра — ефективний засіб на лише всебічного розвитку дитини, а й чудова можливість психологічного розвантаження. Це — своєрідні ліки для дітей, бо, програючи певні ситуації, пов’язані з відчуттям напруження, невпевненості, страху, агресивності, збентеження, малі виносять їх на поверхню, а отже, позбавляються від негативу, набувають емоційної стабільності. Гра несумісна з диктатом, тиском, тож ні в якому разі не можна втручатися, різко обривати її, смикати дітей, вимагаючи негайно припинити діяльність, якою вони так захоплені.
Якщо сюжетно-рольова гра організовується з ініціативи вихователя з метою закріплення певних знань, то в ній попередньо обумовлюються тема, конкретний зміст, виділяються і розподіляються ролі, визначається характер взаємодії персонажів, добираються атрибутика та іграшки.
Діти діють у межах запропонованих обставин відповідно до сюжету. Дуже часто у грі бере участь вихователь, який виконує якусь другорядну роль і непомітно керує подіями зсередини. Але й така форма організації передбачає свободу дитячої ініціативи, щоб творчий процес не перетворився на сухе дидактичне вправляння.
Важливо, щоб гра відбувалася в безпечних і комфортних для дитини умовах, щоб у приміщенні було просторо, затишно, чисто. Сьогодні актуальним є питання зонування в дошкільних закладах ігрового простору, що дає змогу якнайоптимальніше дібрати й тематично об’єднати іграшки, спрямувати гру в певному напрямку, згрупувати дітей за інтересами, щоб допомогти реалізувати їхні задуми.
Як будь-який інший специфічно дитячий вид діяльності, сюжетно-рольова гра не може розвиватися тільки на вербальному (словесному) рівні. До створення цікавих, насичених сюжетів стимулює і наявність належного предметно-ігрового середовища. Тож варто подбати про набори ігрового обладнання, крупногабаритні ігрові модулі, атрибути для сюжетних ігор на різні теми (лікарня, школа, магазин, перукарня, ательє тощо), предмети-замінники. Можна звернутися по допомогу й до батьків, попросивши їх принести порожні пляшечки від ліків, парфумів, упаковки від продуктів харчування тощо. Деякі атрибути можна виготовити разом з дітьми.
Предмети (дрібні, великі й дуже великі) можуть бути у грі всім. Так проста паличка, залежно від фантазії дитини, перетворюється і на градусник, і на меч. і на дерево, і на людину; обруч або скручена мотузка можуть зображати озеро; а звичайнісінький диван стає пасажирським теплоходом.
Діти в цьому віці багато фантазують. Гра в них проходить ніби в уявному плані, а уява шукає опори в іграшці або предметі.
Після п’яти років питома вага іграшки в сюжетно-рольових іграх дещо зменшується. Гра відбувається уже переважно в мовленнєвому плані, тобто, граючись, діти багато розмовляють між собою: йде емоційно насичена ігрова бесіда, в якій кожний учасник знає, що треба робити разом і які обов’язки в кожного зокрема.
У цьому віці поряд із спільними сюжетно-рольовими іграми розвиваються індивідуальні, а інколи режисерські ігри з іграшками, в яких дитина не бере на себе певної ролі, а регулює відносини між персонажами (іграшками).
У таких іграх значення іграшки досить велике. Але сюжет гри не прив’язується до стаціонарного ігрового середовища, а, навпаки, — ігровий матеріал добирається до придуманого сюжету.
Діти можуть доповнювати його саморобками, атрибутами, предметами, тобто трансформувати розвивальне ігрове середовище відповідно до динаміки гри.
Гра в дошкільному віці — форма життя дитини, без неї дитинства просто немає. Тому всі знання, здобуті дитиною на занятті чи з іншого джерела мають негайно «задіюватися», застосовуватися — самостійно, постійно і з власної ініціативи. Тільки тоді вони слугуватимуть творчому розвиткові дитини. Все життя дошкільнят у садку, вільне від занять, режимних моментів, має пронизуватися грою. Позбавлення дитини можливості гратися є для неї найтяжчим покаранням.
Але щоб діти гралися, дорослі мають створити у садку, та й удома, належні умови, а саме:
♦ виділити достатньо часу та місця для гри;
♦ забезпечити дітей різноманітними іграшками та іншим ігровим матеріалом;
♦ збагатити малюків яскравими різноманітними враженнями та позитивним життєвим досвідом;
♦ формувати належні ігрові вміння на кожному віковому етапі;
♦ навчити спілкуватися з ровесниками;
♦ бути уважними, чуйними, тактовними щодо своїх однолітків.
Вихователь має бути для дитини взірцем культури, доброзичливості, моральності, джерелом знань і — найголовніше — любові.
Отоді дитині буде в садку цікаво й весело, і вона залюбки вигадуватиме, фантазуватиме — гратиметься.
Керівництво сюжетно-рольовою грою — нелегка справа для педагога. Воно потребує неабиякого терпіння, спостережливості й педагогічного такту. Адже тільки завдяки систематичній та послідовній організації ігрової діяльності у дитячих садках ми зможемо реанімувати сюжетно-рольову гру, поновити її статус провідної діяльності дошкільнят.
Сюжетно-рольові ігри
для дітей 6-го року життя
Дошкільне дитинство — особливий період розвитку дитини. Саме в цьому віці виникає внутрішнє психічне життя і внутрішня регуляція поведінки. Це внутрішнє життя виявляє себе в здатності діяти щодо загальних понять, в уяві дитини, у довільній поведінці, у змістовному спілкуванні із дорослими та однолітками.
Усі ці найважливіші якості та здібності виникають і розвиваються не в розмовах із дорослим і не на заняттях із фахівцями, а в сюжетно-рольовій грі, у якій діти беруть на себе ролі дорослих, і в спеціально створюваних ними ігрових, уявних умовах відтворюють (або моделюють) діяльність дорослих та взаємини між ними.
У такій грі найінтенсивніше формуються всі психічні якості та особливості особистості дитини. Ігрова діяльність впливає на формування довільності поведінки і всіх психічних процесів — від елементарних до найскладніших. Виконуючи ігрову роль, дитина підпорядковує цьому завданню всі свої імпульсивні дії. В умовах гри діти краще зосереджуються і більше запам’ятовують, ніж за безпосереднім завданням дорослого. Свідома мета — зосередитися, запам’ятати щось, стримати імпульсивний рух —найлегше відпрацьовуються в грі.
Гра впливає на розумовий розвиток дошкільника. Діючи із предметами-замінниками, дитина починає оперувати в уявному, умовному просторі. Предмет-замінник стає опорою для мислення. Поступово ігрові дії скорочуються, і дитина починає діяти у внутрішньому, розумовому плані. Таким чином, гра сприяє тому, що дитина переходить до мислення в плані образів і уявлень. Крім того, у грі, виконуючи різні ролі, дитина має різні точки зору та починає бачити предмет із різних сторін. Це сприяє розвитку найважливішої розумової здібності людини, що дозволяє уявити інший погляд та іншу точку зору.
Рольова гра має вирішальне значення для розвитку уяви. Ігрові дії відбуваються в уявній ситуації; реальні предмети використовуються як інші, уявні; дитина бере на себе ролі уявних персонажів. Така практика дії в уявному просторі сприяє тому, що діти здатні творчо уявляти.
Спілкування дошкільника з однолітками здебільшого відбувається під час спільної гри. Граючись разом, діти починають брати до уваги бажання та дії іншої дитини, відстоювати свою точку зору, розробляти і реалізовувати спільні плани. Тому гра впливає на розвиток спілкування дітей у цей період.
Величезне значення гри для розвитку психіки та особистості дитини дає підставу вважати, що саме ця діяльність в дошкільному віці є провідною.
Центральним моментом рольової гри є роль, що бере на себе дитина. При цьому вона не просто називає себе ім’ям відповідної дорослої людини («Я — космонавт», «Я — мама», «Я — лікар»), але, що є найголовнішим, діє як доросла людина, роль якої вона взяла на себе і цим нібито ототожнює себе з нею. Саме ігрова роль у концентрованій формі втілює в собі зв’язок дитини зі світом дорослих. Найбільш характерним моментом ролі є те, що вона неможлива без практичної ігрової дії. Роль вершника, лікаря або шофера неможливо виконувати тільки в уяві, без реальних, практичних ігрових дій.
Сюжет гри — це та частина дійсності, що відтворюється дітьми в грі (лікарня, родина; війна, магазин тощо). Сюжети ігор відтворюють конкретні умови життя дитини. Вони змінюються залежно від цих конкретних умов разом із розширенням кругозору дитини та її ознайомленням із навколишнім. Основним джерелом рольових ігор є саме ознайомлення дитини із життям і діяльністю дорослих.
Зміст гри — це те, що відтворюється дитиною як центральний момент у людських взаєминах. Конкретний характер взаємин між людьми, які діти відтворюють у грі, може бути різним і залежати від взаємин реального дорослого з оточення дитини.
Те, що робить мама зі своєю дочкою, остання відтворюватиме зі своєю лялькою (або подружкою по грі). Людські взаємини та умови, у яких живе дитина, визначають не тільки сюжети, але, насамперед, зміст дитячих ігор. Таким чином, гра виникає з умов життя дитини і відбиває, відтворює ці умови.
Змістом гри старших дошкільників стає виконання правил, що випливають із узятої на себе ролі. Діти сьомого року життя надзвичайно прискіпливо ставляться до виконання правил. Виконуючи ту або іншу роль, вони уважно стежать, наскільки відповідають їх дії та дії їх партнерів загальноприйнятим правилам поведінки — буває так або ні: «Мама так не робить», «Суп після каші не подають». Це вищий рівень розвитку гри, коли діти вже діють довільно та осмислено, усвідомлюючи свої дії та свої взаємини із партнерами по грі.
Гра — універсальний спосіб виховання і навчання маленької дитини. Якщо ви хочете розвити необхідні здібності малюка, навчити його думати, розуміти мовлення дорослих, уявляти, діяти із предметами, — грайте з ним якомога частіше. Ігри дають малюкам радість, інтерес, упевненість у собі та своїх можливостях. Але гратися необхідно вчити. Гра не виникає сама по собі. Щоб полегшити це захоплююче навчання, пропонуємо вашій увазі кілька сюжетів ігор із ляльками (або будь-якими іншими персонажами), в які можна гратися з дітьми, а також можливі варіанти ігрових дій Та їх послідовність.
«НАСТАВ ЧАС ЇСТИ»
Сервірувати стіл, розставити прибори.
Зварити суп, кашу на плиті (у порожній каструльці або поклавши в неї ґудзики, кульки, бусини, палички та ін.) і погодувати ляльку з ложечки, паличкою, з долоньки. Плитою може бути кубик або інший плоский предмет.
Зварити яйце (кульку), подути на нього, розбити ложкою (паличкою), погодувати ляльку, ведмедика.
Спекти пиріжки (можна використати кульки, кільця, ґудзики, кубики, вирізані з кольорового паперу фігурки; можна зліпити їх із пластиліну, тіста), почастувати ляльок і звірів.
Нагодувати ляльку з тарілки супом, порізати ножем (паличкою) ковбаску (для цієї’ мети можна використати кульку, кубик, паличку, деталі від конструктора або мозаїки, фантик).
Скип’ятити молоко, налити сік, напоїти ляльок, дати їм печиво, цукерки (використовуються пластмасові деталі конструктора або мозаїки, фантик, кулька).
Почастувати ляльку фруктами, овочами намальованими або вирізаними з паперу, або умовними зображеннями (наприклад, зелений овал — огірочок, жовтогарячий — морквина, червоний кружок — яблучко або помідор, зелене коло в смужку — кавун).
Помити посуд, витерти його рушником (вимити посуд можна долонькою або шматочком губки, замість рушника використати шматочок тканини).
«БАЮШКИ-БАЮ»
Сповити ляльку.
Погладити, поцілувати її.
Заколисати на руках.
Покласти в ліжечко, накрити ковдрою, покачати ліжечко.
Прочитати віршик або проспівати колискову.
«ТРЕБА, ТРЕБА ВМИВАТИСЯ…»
Викупати ляльку у ванночці (замість мила й губки можна використати кубик, кульку, шматочок поролону).
Вимити ляльці голову шампунем (із пластмасової баночки), витерти серветкою.
Причесати ляльку (гребінцем, паличкою), дати їй подивитися в дзеркальце. Умити ляльку з тазика.
Почистити ляльці зубки (можна використати дитячу зубну щітку або паличку).
Посадити на горщик (для маленьких іграшок можна використати кришку від флакона або нижню частину пластмасово/банки).
Гру можна супроводжувати короткими віршиками, наприклад, такими:
Ай, лади, лади,
Не боїмося ми води,
Частіше вмиваємося,
Дітям посміхаємося.
«МИ ЙДЕМО ГУЛЯТИ»
Підготовка до прогулянки (сповивання або вдягання ляльки).
Заколисування її на руках або в колясці.
Прогулянка на машині (у колясці).
Катання з гірки на машині або на дощечці.
Ляльку можна носити на руках. Дорослий може запропонувати дитині розповісти ляльці, що вона може побачити.
Прогулянку з лялькою можна розіграти, використовуючи елементи конструювання.
Покладіть на стіл невелику ляльку і кубики (цеглинки), скажіть дитині: «Наша Лялечка нудьгує одна, хоче погуляти. Побудуймо для неї доріжку!»
Візьміть одну Цеглинку, приставте до неї іншу, потім запропонуйте дитині продовжити доріжку. Після того, як доріжка побудована, лялька може крокувати по ній, примовляючи: «Топ-топ, тупотить малюк» або: «Маленькі ніжки йдуть по доріжці. Топ-топ-топ». Згодом гру можна ускладнити, використовуючи у ній ще одну ляльку, що теж гуляє і йде назустріч першій. Вони зустрічаються, обіймаються, розмовляють одна з одною.
«ЛЯЛЬКА (СОБАЧКА, ВЕДМЕДИК, ЗАЙЧЕНЯ…) ЗАНЕДУЖАЛА»
Скарга ляльки, розпитування про те, що болить, як болить, розрада її.
Відвезти ляльку на машині до лікарні.
Послухати серце (трубочкою; макарони-ною; ґудзиком, нанизаним на мотузочку; вухом).
Виміряти температуру (іграшковим градусником, паличкою, олівцем).
Зробити укол (іграшковим або сучасним пластмасовим шприцом, паличкою, пальчиком).
Дати таблетку (для цього підійдуть бусина, ґудзик, горошина або квасолина, аркуш паперу, порожня долонька).
Поставити гірчичники (за допомогою аркуша паперу, шматочка тканини).
Поставити банки (можна використати маленькі, кришки від флаконів або просто зігнути долоньку).
Полікувати горло (пополоскати його із чашечки, змазати паличкою з маззю).
Полікувати вушко (закапати ліки піпеткою або двома складеними пальчиками, змазати паличкою з маззю).
Зробити пов’язку шматочком бинтика.
Дати вітаміни (горошини, ґудзички).
Напоїти гарячим чаєм із медом (з малиною).
Укласти в ліжечко.
Проспівати пісеньку, заспокоїти ляльку.
«ЗАВІТАЙТЕ ДО НАС У ГОСТІ»
Запросити іграшки на святковий обід (обійти разом із дитиною групову кімнату і запропонувати декільком лялькам та тваринам завітати в гості, спонукати дитину до розмови з іграшками).
Сервірувати святковий стіл, розставити посуд (за кількістю запрошених гостей), продукти, якими пригощатимете гостей (фрукти, овочі, цукерки тощо).
Розсадити гостей за столом.
Запропонувати їм пригоститися, поцікавитися, що кожний із гостей хоче з’їсти.
Розкласти продукти на тарілки, погодувати гостей.
Наприкінці обіду подякувати гостям, проводити їх додому.
Гостями можуть бути не тільки іграшки, але й однолітки.
Переглядів: 3667
Дата публікації: 21:35 04.11.2016
рольова гра «Лікарня» середня група
середня група
Цілі: Ознайомлення дітей з діяльністю медичного персоналу; закріплення назв медичних інструментів. Формувати вміння творчо розвивати сюжет гри. Навчання дітей реалізації ігрового задуму; використання у грі предметів — заступників. Виховання поваги до професії лікаря. Взаємодія в грі один з одним. Розвивати вміння брати на себе роль.
Матеріал та обладнання: Ігровий набір «Ляльковий лікар», іграшки — тваринки, лавочка для машини «швидкої допомоги», ляльки, посуд чайна для кафе, халат і шапочка для лікаря, шапочки з червоним хрестом для медичного персоналу, дві іграшкові машини.
Підготовка до гри. Екскурсія у кабінет лікаря дитячого садка. Читання художньої літератури: «Хворий» Ю.яковлєва, «З людиною біда» Ю.Синицына, «Людина захворіла» И.Туричина, казки «Доктор Айболить», «У мене задзвонив телефон» К.Чуковского. Розглядання ілюстрованого матеріалу по темі. Перегляд мультфільму: «Айболить». Виготовлення атрибутів для гри. Програвання ігри — ситуації «У зубного лікаря»; «В травматологічному пункті»; «Виклик на будинок»; «Процедурний кабінет».
Ігрові ролі. Лікар в поліклініці, лікар швидкої допомоги, медична сестра, санітари, шофер, працівник аптеки, працівник кафе, працівник зоопарку.
Хід гри
Ігрова мотивація. Діти, подивіться, яку сучасну поліклініку нам побудували. Ось тут розташований кабінет лікаря для прийому хворих, а це процедурний кабінет для лікування хворих. Тут лікує хворих медична сестра. А тут знаходиться пункт швидкої допомоги, тут приймають виклик від хворих. На машині швидкої допомоги лікар виїжджає на виклик хворого для надання медичної допомоги. А ось це «Аптека». Тут хворі можуть придбати необхідні ліки. А це «Кафе». В очікуванні своєї черги, хворі можуть попити гарячої кави і чаю, з’їсти гарячі пиріжки. Діти, сьогодні відділ кадрів веде прийом на роботу в поліклініці. Серед вас є бажаючі працювати в поліклініці? (відповіді). Тоді підходьте до мене, я буду приймати на роботу всіх бажаючих.
Діти підходять до вихователю. Вихователь запитує, ким дитина хотів би працювати в поліклініці? Якщо роль вже віддана іншій дитині, вихователь пропонує іншу. Важливо, щоб у ході гри, діти мінялися ролями.
— Діти, займайте свої робочі місця. (Звертається до дитини, отримав роль лікаря). Карина, дозволь мені, будь ласка, побути трохи лікарем, а ти побудеш моїм помічником? (Каріна погоджується). Діти займають свої ігрові місця, одягають халат і шапочки. Підходять перші хворі з ляльками.
Вихователь. Доброго дня. Сідайте, будь ласка, ось на цей стілець. Розкажіть, що у вас болить? (Дитина розповідає, що лялька Катя застудилася, у неї висока температура і кашель.). Давайте поставимо під пахву термометр і виміряємо температуру. (Ставить термометр). У каті температура 39 градусів — це висока температура. Давайте подивимося горлечко. (Дивиться шпателем шийку). Горло червоне. Потрібно послухати дихання у Каті. (Слухає дихання). Є хрипи. Я випишу вам рецепт, ви купите а аптеці таблетки від кашлю і будете приймати три рази на день, ліки для уколів від температури, вітаміни і обов’язково гарячий чай з малиновим варенням, і постільний режим. Уколи вам зробить медична сестра в процедурному кабінеті.
Хворий з лялькою йде в аптеку, купує ліки і йде в процедурний кабінет, де медична сестра приймає хворих, ставить уколи. Вихователь каже, що у нього закінчився робочий день і йде. Місце лікаря займає інша дитина. Приймає хворих.
У швидку допомогу дзвенить дзвінок із зоопарку. Лікар швидкої допомоги бере трубку і слухає. Працівник зоопарку каже, що ведмежа грав, бігав і впав, тепер лежить і не встає. У нього напевно зламана нога . Потрібна медична допомога. Лікар швидкої допомоги вислуховує по телефону, потім бере валізу з медичним приладдям і на машині відправляється з санітаром у зоопарк. У зоопарку оглядає ногу ведмедика, накладає лангету на ногу і каже, що потрібно робити терміново рентгенівський знімок. Працівник зоопарку з санітаром кладуть ведмедика на носилки і відвозять ведмежа в лікарню. У лікарні роблять рентгенівський знімок. У ведмежати перелом. Накладають гіпсову пов’язку і відвозять назад у зоопарк. Укладають ведмежа на ліжко і дають йому меду.
Гра триває. Хворі приходять на прийом до лікаря. Купують в аптеці ліки. Медична сестра робить уколи. Хворі в кафе п’ють чай з малиновим варенням і гарячими пиріжками. Укладають хворих ляльок у ліжко, дають таблетки.
Вихователь по ходу гри спостерігає, непомітно підказує, що направляє. Коли ляльки покладені в ліжко, каже, що робочий день закінчився.
На закінчення хвалить дітей за хорошу гру і пригощає всіх вітамінами.
Читайте також:
Статті по темі:
«Лікувальний центр» + «Швидка допомога»
Олександрівський дошкільний навчальний заклад «Малятко» Олександрійського району Кіровоградської області
Сюжетно-рольові ігри
для дітей середньої групи
Підготувала та провела:
вихователь
Кодак В.Ю.
\
Село Олександрівка – 2019
Сюжетно-рольові ігри
для дітей середньої групи
Тема: «Лікувальний центр»
Мета. Закріпити знання дітей про працю медичних працівників (терапевт, хірург, окуліст, тощо). Підвести до розуміння, що у лікувальному центрі проводиться не тільки лікування, а й оздоровлення людей. Підтримувати дружні взаємостосунки між лікарями та хворими. Виховувати турботливість співчуття, ввічливість, бажання допомогти комусь (хворим).
Тема: «Швидка допомога»
Мета. Уточнити та розширити уявлення дітей про працю медичних працівників (лікаря та медичної сестри), їхні обов’язки. Знати, що лікар надає допомогу хворим, а іноді виїздить додому за викликом. Підвести до розуміння, що лікар та медична сестра за свою роботу одержує заробітну плату. Виховувати взаємодопомогу, відповідальність, скромність, бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Сюжетно-рольова гра «Сміливі пожежники»
Сюжетно-рольова гра «Сміливі пожежники»
Мета: закріплювати знання дітей про працю працівників пожежної частини, лікарні; Формування у дітей цілісного уявлення про пожежну безпеку, вміння застосовувати в грі отримані раніше знання про навколишнє життя.
Завдання:
Вчити виконувати ігрові дії відповідно з загальним ігровим задумом; розвивати вміння брати на себе роль.
Навчити дітей самостійно розподіляти ролі, розуміти уявну ситуацію і діяти відповідно до неї.
Закріплювати вміння самостійно підбирати і правильно користуватися атрибутами гри, використовувати предмети — заступники;
Розширювати уявлення дітей про роботу пожежників, швидкої допомоги, їх необхідність.
Закріплювати знання дітей про можливі причини виникнення пожежі.
Закріплення знань про правила пожежної безпеки
Розвивати в дітей впевненість в своїх можливостях і силах.
Сприяти розвитку творчого мислення, уяви, уваги.
Виховувати дисциплінованість, прагнення зберегти своє здоровя, бажання турбуватися про життя та здоров’я навколишніх, повагу та інтерес до професії пожежного.
Формувати правильні взаємини дітей у колективі, готовність прийти на допомогу.
Обладнання: Пожежний щит, ілюстрацїї про причини виникнення пожежі.
Атрибути для пожежних: жилети, каски, вогнегасники, лопати, сокири, макет пожежної машини.
Атрибути для диспетчера: ноутбук, телефон, рація.
Атрибути для сім’ї: ігровий набір «Кухня», конструктор.
Атрибути для лікаря: медичний халат, шапочка, ігровий набір «Лікарня»
Методи та прийоми: сюрпризний момент, художнє слово, бесіда, запитання.
Попередня робота:
— бесіда з дітьми про причини пожежі;
— розглядання сюжетних малюнків на тему: «Причини пожежі»;
— читання віршованої казки “Козенята та вогонь”, вірш «Сірник маленький, а біда велика»
— бесіди за темою “Вогонь на службі у людей”, “Причини виникнення пожеж”, «Профсії»,
— дидактичні ігри “Чим можна гратися, а чим ні”, «Горить – не горить»
. Ігровий тренінг «101».
— розгадування загадок про вогонь, дим, пожежа;
— малювання дітей на тему: «Я і вогонь», аплікація «Пожежна машина», “Злий вогонь”
— спостереження за пожежною машиною. Знайомство з пожежниками та специфікою їхньої роботи
Ігрові дії:
— Виклик по тривозі;
— Порятунок постраждалих
— Надання першої медичної допомоги;
— Повернення на базу.
Розігрування сюжету «Пожежники на тренуються діяти при пожежі».
Розігрування сюжету «Загорівся кицькин дім».
Розігрування сюжету «Загорілася ялинка. Дії при пожежі».
Розігрування сюжету «Відпочинок сім’ї на природі. Пожежа в лісі».
Хід заняття:
Добрий день, мої малята,
І дівчата і хлоп’ята.
Добрий день, вам гості милі,
Рада бачити вас нині.
Вихователь:Діти, до нас у садочок сьогодні прийшли гості, гарно посміхніться до гостей, і привітайтеся
Добрий день, добрий день,
Ми вітаємось.
До гостей дорогих, посміхаємось!
Усміхнімось всім довкола:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День до нас привітним буде.
Створення ігрової проблемної ситуації.
Вихователь:
Діти, я отримала загрозливого листа, але не знаю, хто його написав. Може, ви допоможете?. “Слухайте,Ольго Валентинівно! Якщо Ви не відгадаєте мої загадки, і не виконаєте завдання то я спалю садочок і всі будинки. А загадки мої такі:
Хто я такий?
Де я ховаюсь?
Як мене перемогти?
ЗЛИЙ В.
Діти, як ви думаєте, хто такий ЗЛИЙ В., що може наробити такої шкоди – спалити і садочок, і всі будинки?
Діти відгадують.
І як це я сама не здогадалася, що то Злий Вогонь. От ми і відгадали першу загадку. А зараз друга загадка?
Відгадати де ховається Злий Вогонь. Як виникає пожежа?
Пожежа виникає від залишеної праски на одязі.
Пожежа виникає від несправних електроприладів.
Пожежа виникає від гри із сірниками.
Пожежа виникає від феєрверків у приміщенні.
Пожежа виникає через неправильне користування електроприладами.
Пожежа виникає через сушіння одягу біля газової плити.
Пожежа виникає від залишеного костра у лісі.
Будь-який вогонь вгамує,
Від пожежі нас врятує.
Наче справжній чудо-вершник,
Гасить полум’я… (пожежник)
— Як ви думаєте, якими якостями повинен володіти пожежник?
Відповіді дітей (дорослий доповнює):
— Хоробрим;
— Витривалим;
— Спритним;
— Сильним;
— Дисциплінованим;
— Уважним;
— Швидко приймати рішення;
— Вміти надати першу медичну допомогу постраждалим при пожежі;
— Підтримувати своїх товаришів.
Все правильно!
Розповідь вихователя: Якщо сталася пожежа, люди завжди викликають пожежних. Пожежна команда в спеціальному одязі, на пожежній машині поспішає вам на допомогу. За допомогою води, яка поступає по пожежному рукаву , пожежники гасять вогонь. Команда пожежних працює злагоджено, сміливо, тому вогонь гасять швидко. (розповідь ілюструється).
Вихователь: Ось настав час відпочити.
Раз! Два! Час вставати
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо
Швидко втому проганяймо.
Пять ! Шість! Засміялись
Кілька раз понахилялись.
Зайчик сонячний до нас
Завітав у вільний час.
Прудко зайчик утікає
І промінчиками грає.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутись нам до справ.
Вихователь: А зараз я пропоную стати вам пожежниками які будуть рятувати людей з вогню.
Вихователь: Як ми можемо назвати нашу гру «Сміливі пожежники» «відважні пожежники» «Рятівники» «Юні пожежники»
-Пригадайте , які професії потрібні в цій грі? (Пожежники, лікар, диспетчер, кореспондент, командир частини.)
Вихователь: Які сюжетні лінії будуть у грі.
Пожежа в будинку.
Пожежа в лісі.
-Давайте розподілимо ролі:
Хто буде командиром пожежної частини? Яке твоє завдання?
Пожежниками? Диспетчером? Лікарем? Кореспондентом? Мамою? Доньками?
Ось ми з вами розприділили ролі а тепер потрібно підібрати атрибути для свого ігрового місця та побудувати пожежну машину
Діти підбирають атрибути для своєї ролі і займають ігрові місця
ПОЖЕЖА В БУДИНКУ
Мама з дочками будинку. Вона зайнята на кухні. Дівчата грають. Раптом одна з них побачила сірники.
ДИТ1 Сестричко дивись що я знайшла
ДИТ2 Що це?
ДИТ1 Цеж сірники. Давай пограємось.
ДИТ2 Не можна, мама не дозволяє гратися із сірниками!
ДИТ1 Так ми тільки подивимося! (Запалює «сірники»)
Дівчатка перелякано забігають до мами на кухню.
мама:
-Що трапилося?
дівчатка:
-Ми грали з сірниками і в будинку почалася пожежа!
Мама біжить до телефону і набирає 101 (Звук телефону)
Диспетчер:
-Алло, пожежна частина слухає! Говоріть, що трапилося?.
мама:
-У нас в будинку пожежа! Приїжджайте скоріше
Диспетчер:
Назвіть адресу.
мама: вулиця Квіткова, будинок 1
Диспетчер:
-Добре, чекайте, зараз приїдемо!
Диспетчер (Бере рацію, передає пожежним):
-Увага! Пожежна команда №1, на виїзд! Пожежа на вулиці Квіткова, будинок 1
Командир пожежної частини:
-Виїжаєм! (Звертається до команди)
пожежна команда, шикуйсь! Приготуватися їхати на пожежу.
(Пожежні збираються, займають свої місця і їдуть на пожежу).
Звучить сигнал тривоги, команда сідає в машину і під звуки сирени їдуть до місця загоряння.
У машині кажуть разом вірш
Мчить по дорозі червона машина
Крутяться швидко усі її шини,
Вихором справжнім по трасі летить,
Бо поспішає пожежу гасить.
Кореспондент: Наша команда дісталася до місця події. Але на їх шляху ряд перешкод, які потрібно пройти.
1. Завали з каменів.
2. Вузька доріжка
Кореспондент: Ось команда і добралася до вогнища загоряння. Є постраждалі, яких виводять з будинку.
Вертаються до машини
Беруть вогнегесники гасять пожежу, командир пожежної частини виводить людей і підводить їх до лікаря.
Лікар оглядає людей, міряє тиск, розпитує про самопочуття.
Лікар: Потерпіть будь ласка. Зараз ми вам допоможемо
(ОГЛЯДАЄ) Потрібно дати укол і обробити рани.
Хворих потрібно відвезти в лікарню.
Мама з дочками дякують пожежних.
Пожежні потушили
Командир: Пожежна команда , шикуйсь.
До пожежної команди підходить кореспондент і задає питання:
Кореспондент: -Розкажіть, будь ласка, що сталося? (Пожежа)
Кореспондент: -Як ви думаєте, що могло послужити причиною пожежі? (Необережне поводження з вогнем).
Кореспондент: -Хто знаходився в будинку? (Люди)
Кореспондент: -Ніхто не постраждав? Всіх вдалося врятувати?
Кореспондент: -Спасибі вам за вашу роботу!
Командир: Пожежна команда , повертаємось в частину.
(Сідають у машину їдуть в пожежну частину
Перевіряють спорядження.
Сидять на дивані читають газету)
Командир: Пожежу ліквідовано. Всі врятовані.
ПОЖЕЖА В ЛІСІ
Диспетчер: -Алло, пожежна частина слухає! Говоріть, що трапилося?.
Добре, чекайте, зараз приїдемо!
Диспетчер (Бере рацію, передає пожежним):
-Увага! Пожежна команда №1, на виїзд! Пожежа в лісі.
Командир пожежної частини:
-Виїжаєм! (Звертається до команди)
пожежна команда, шикуйсь! Приготуватися їхати на пожежу.
Пожежна команда збирає інвентар у пожежну машину сідають у неї
Звучить сигнал тривоги, команда сідає в машину і під звуки сирени їдуть до місця загоряння.
У машині кажуть разом вірш
Мчить по дорозі червона машина
Крутяться швидко усі її шини,
Вихором справжнім по трасі летить,
Бо поспішає пожежу гасить.
Кореспондент: Наша команда дісталася до місця події.
Фізхвилинка.
Ми в пожежників пограєм,
Швидко шланги розмотаєм.
(колові рухи руками перед грудьми)
Ось вогонь у нас горить,
Будемо його гасить (нахил тулуба вперед з витягнутими руками)
А тепер ми присідаєм,
Під дерева заглядаєм,
Чи ніхто там не лежить,
Дим розходиться умить (присідання).
Ось вогонь ми загасили,
Ми пожежники сміливі.
Кореспондент: -Розкажіть, будь ласка, що сталося? (Пожежа)
Кореспондент: Чому сталася пожежа? (Хтось грався з сірниками)
Кореспондент: Дякую вам за вашу роботу.
Командир: Пожежна команда , повертаємось в частину.
(Сідають у машину їдуть в пожежну частину
Перевіряють спорядження.
Сидять на дивані читають газету)
Командир: Пожежу ліквідовано.
Диспетчер: Для вас є нагороди за хорошу працю.
Командир: Пожежна команда шикуйсь отримувати нагороди.
Діти
Увага увага! Настав уже час!
Всі хто присутній послухайте нас,
Дасть вам корисні суттєві поради,
Сміливих пожежників бригада.
Чи для пустощів чи гри
Сірників ти не бери,
Бо з вогнем – погані жарти,
Жартувати з ним не варто.
Не розпалюй сам багаття,
Не пали удома, в хаті.
Легко вогник запалить,
Та непросто загасить.
Розігрілась праска дуже,
Що робитимеш ти, друже?
За гаряче не хапай –
Із розетки вимикай!
У розетку встромлять речі
Дуже дуже небезпечно
Іскра може полетіти
І навколо все спалити.
Пам’ятайте, кожен із вас,
Де бензин, мастило, газ –
Там вогню не підпускай,
Спалахне усе і край.
А якщо ти сам удома
І побачиш раптом дим,
То мерщій по телефону
Набери ти 101.
Аналіз гри
У що ми з вами грали?
Хто працює в пожежній частині?
Як ви думаєте ви справилися з своїми ролями?
Сюжетно-рольові ігри в початковій школі
Сюжетно-рольова гра «Пошта»
Програмовий зміст: Формувати у дітей уявлення про працю працівників пошти. Розширити уявлення дітей про способи відправлення та одержання кореспонденції. Розвивати уяву, мислення, мова. Виховувати самостійність, відповідальність, бажання приносити користь оточуючим.
Словникова робота: друк, посилка, листоноша, сортувальник, приймальник.
Ігровий матеріал: столик для відправки і отримання посилок, поштова скринька, сумка листоноші, конверти з папером, марки, листівки, коробки для посилок, дитячі журнали та газети, атрибути до персонажа «голуб», гроші, гаманці, друк, машина.
Попередня робота: Екскурсія на пошту, спостереження за прийомом кореспонденції, відправленням пошти. Бесіди про різних видах зв’язку: пошта, телеграф, телефон, інтернет, радіо. Перегляд м/ф «Канікули в Простоквашино», «Зима в Простоквашино», «Сніговик-поштовик». Читання С. Я. Маршак «Пошта», Ю. Кушан «Поштова історія». Виготовлення печатки штампа, конвертів, листівок, марок, поштової скриньки для листів, сумки, грошей, гаманців та ін. Колекціонування листівок, журналів, календариків. Дидактичні ігри «Відправ листа», «Подорож листи», «Що потрібно для роботи листоноші», «Як відправити посилку». Слухання «Пісеньки листоноші» Б. Савельєв.
Ігрові ролі: Листоноша, сортувальник, приймальник, шофер, відвідувачі.
Розігруються сюжети:
«Прийшов лист, листівка»
«Поштовий голуб приніс листа»
«Відправити вітальну листівку»
«Купівля журналу на пошті»
«Відправити посилку своєї бабусі»
«Посилка від казкового героя»
«Шофер везе пошту»
Ігрові дії:
Листоноша бере на пошті листи, газети, журнали, листівки; розносить їх по адресах; відпускає кореспонденцію в поштову скриньку.
Відвідувач відправляє листи, листівки, посилки, упаковує їх; купує конверти, газети, журнали, листівки; дотримується правил поведінки в громадському місці; займає чергу; отримує листи, газети, журнали, листівки, посилки.
Приймальник обслуговує відвідувачів; приймає посилки; продає газети, журнали.
Сортувальник сортує листи, газети, журнали, посилки, ставить на них печатку; пояснює шоферові куди їхати (на залізницю, в аеропорт…).
Шофер виймає з поштової скриньки листи і листівки; підвозить на пошту нові газети, журнали, листівки, листи; привозить посилки; доставляє листи і посилки на поштових машинах до поїздів, літаків, і теплоходів.
Сюжетно-рольова гра «Зоопарк»
Програмне зміст: Збагатити знання дітей про диких тварин, про їх зовнішній вигляд, звички, харчування. Розширити уявлення дітей про обов’язки співробітників зоопарку. Формувати у дітей уміння творчо розвивати сюжет гри використовуючи будівельний підлоговий матеріал, різноманітно діяти з ним. Розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас. Виховувати добре, дбайливе ставлення до тварин.
Словникові слова: ветеринар, екскурсовод, вольєр (клітка).
Ігровий матеріал: Табличка «Зоопарк», будівельний матеріал (великий, дрібний), вантажна машина з кліткою, іграшки тварин, тарілочки для продуктів харчування, муляжі продуктів харчування, кісточки, совочки, відра, ганчірки, фартух з нарукавниками для робітників, квитки, гроші, каса, білий халат для ветеринара, градусник, фонендоскоп, аптечка.
Попередня робота: Розповідь про відвідування зоопарку. Бесіди про тварин з використанням ілюстрацій про зоопарку. Бесіда «Правила поведінки в зоопарку». Відгадування загадок про тварин, Читання віршів С. Я. Маршака «Дітки в клітці, «Де обідав горобець?», В. Маяковського «Що не сторінка, то слон, то левиця». Виготовлення альбому «Зоопарк». Малювання та ліплення тварин. Дидактичні ігри: «Тварини та їх дитинчата», «Загадки про тварин», «Хто де живе? », «Тварини жарких країн», «Тварини Півночі».
Ігрові ролі: Директор зоопарку, екскурсовод, робітники зоопарку (служителі), лікар (ветеринар), касир, будівельник, відвідувачі.
Розігруються сюжети:
«Будуємо клітки для звірів»
«До нас їде зоопарк»
«Екскурсія по зоопарку»
«Ми їдемо в зоопарк»
«Покупка продуктів для тварин»
«Годівля тварин»
«Прибирання вольєрів (клітин)»
«Лікування тварин»
Ігрові дії:
Директор зоопарку керує роботою зоопарку.
Екскурсовод проводить екскурсії, розповідає про тварин, чим харчуються, де вони живуть, їх зовнішньому вигляді, як треба поводитися з тваринами, говорить про заходи безпеки як доглядати за ними.
Робітники зоопарку (служителі) отримує продукти харчування для тварин, готують спеціальні корми для тварин, годують їх, прибирають клітки і вольєри, миють своїх вихованців, піклуються про них.
Лікар (ветеринар) проводить огляд тварини, вимірює температуру, робить щеплення, лікує мешканців зоопарку, ставить уколи, дає вітаміни.
Касир продає квитки на відвідування зоопарку та на екскурсії.
Будівельник будує вольєр для тварини.
Відвідувачі купують квитки в касі і йдуть в зоопарк, розглядають тварин.
Сюжетно-рольова гра «Магазин — Супермаркет»
Програмовий зміст: Формувати уявлення дітей про працю людей в магазині, різноманітності магазинів і їх призначення. Вчити виконувати різні ролі відповідно з сюжетом гри. Розвивати наочно-дієве мислення, комунікативні навички. Виховувати доброзичливість, вміння рахуватися з інтересами і думками партнерів по грі.
Словникові слова: вітрина, касир, кондитерська.
Ігровий матеріал: вітрина, ваги, каса, сумочки і кошики для покупців, форма продавця, гроші, гаманці, товари по відділам, машина для перевезення товарів, устаткування для прибирання.
«Продуктовий магазин»: муляжі овочів та фруктів, різні випічки з солоного тіста, муляжі шоколадок, цукерок, печиво, торти, тістечка, коробки з-під чаю, соку, напоїв, ковбаси, риби, упаковки з-під молока, стакани для сметани, баночки від йогуртів і т. п.
Попередня робота:
Бесіди з дітьми «Які магазини бувають і що в них можна купити?» «Хто працює в магазині?», «Правила роботи з касою». Д/і «Магазин», «Овочі», «Кому що?». Читання вірша О. Ємельянової «Магазин іграшок». Б. Воронько «Казка про незвичайних покупках» Виготовлення з солоного тіста бубликів, булочок, печива, приготувати цукерки.
Ігрові ролі: Продавець, покупець, касир, директор магазину, шофер.
Розігруються сюжети:
«Булочна-кондитерська (хлібний відділ, магазин)»
«Овочевий магазин (відділ)»
«М’ясний, ковбасний магазин (відділ)»
«Рибний магазин (відділ)»
«Молочний магазин (відділ)»
«Продуктовий магазин»
«Магазин музичних інструментів»
«Книжковий магазин»
Ігрові дії:
Продавець одягає форму, пропонує товар, зважує, упаковує, розкладають товар на полицях (оформляє вітрину).
Директор магазину організовує роботу співробітників магазину, робить заявки на отримання товарів, звертає увагу на правильність роботи продавця і касира, стежить за порядком в магазині.
Покупці приходять за покупками, вибирають товар, узнає ціну, радяться з продавцями, дотримуються правил поведінки в громадському місці, встановлюють чергу в касі, оплачують покупку в касі, отримують чек.
Касир отримує гроші, пробиває чек, видає чек, здає покупцеві здачу.
Шофер приносить певну кількість різноманітних товарів, отримують заявки на отримання товарів від директора магазину, вивантажує привезений товар.
Сюжетно-рольова гра «Перукарня»
Програмовий зміст: Ознайомити зі специфікою роботи чоловічого і жіночого перукаря. Формувати уявлення дітей про те, як жінки доглядають за нігтями Вчити виконувати декілька послідовних дій, спрямованих на виконання його обов’язків. Розвивати вміння вступати в рольова взаємодія, будувати рольової діалог. Виховувати культуру спілкування з «клієнтами»
Словникові слова: майстер, фен, фартух, пелеринка, бритва, манікюр.
Ігровий матеріал: Дзеркало, тумбочка для зберігання атрибутів, різні гребінці, флакони, бігуді, лак для волосся, ножиці, фен, пелерина, фартук для перукаря, манікюрниці, прибиральниці, заколки, резинки, банти, рушник, журнали із зразками зачісок, бритва, машинка для стрижки волосся, рушники, гроші, швабра, відра, ганчірки для пилу, для підлоги, лак для нігтів, пилочка, баночки від крем.
Попередня робота: Бесіда «Навіщо потрібні перукарні». Етична бесіда про культуру поведінки в громадських місцях. Читання оповідань Б. Житкова «Що я бачив», С. Михалкова «У перукарні». Екскурсія до перукарні. Розглядання предметів, необхідних для роботи перукаря. Дидактична гри «Красиві зачіски для ляльок», «Повчимося зав’язувати бантики», «Підбери бант для ляльки», «Диво-фен». Розглянути предмети для гоління. Виготовлення з дітьми атрибутів до гри (фартухи, пелеринка, рушники, пилочки, чеки, гроші та ін). Виготовлення альбому «Моделі зачісок».
Ігрові ролі: Перукарі — дамський майстер і чоловічий майстер, майстер з манікюру, прибиральниця, клієнти (відвідувачі): мами, тата, їх діти.
Розігруються сюжети:
«Мама веде доньку в перукарню»
«Тато веде сина в перукарню»
«Зробимо лялькам красиві зачіски»
«Їдемо на автобусі в перукарню»
«Робимо зачіски до свята»
«Наведемо себе в порядок»
«У чоловічому залі»
«Покупка товарів для перукарні»
«Запрошуємо перукаря в дитячий садок»
Ігрові дії: Перукар жіночого залу одягає на клієнта пелеринку, фарбує волосся, миє голову, витирає рушником, стриже, обтрушує зістрижені пасма з пелеринки, накручує на бігуді, сушить волосся феном, покриває лаком, плете кіски, заколює шпильки, дає рекомендації по догляду за волоссям. Перукар чоловічого залу голить, миє голову, сушить волосся феном робить стрижки, причісує клієнтів, прийде форму бородою, вусами, пропонує подивитися в дзеркало, освіжає одеколоном. Майстер з манікюру підпилює нігті, покриває їх лаком, накладає крем на руки. Клієнти чемно вітаються, які очікують черги — розглядають альбоми з ілюстраціями різних зачісок, читають журнали, можуть пити каву в кафе; просять зробити стрижку, манікюр; радяться, платять гроші, дякують за послуги. Прибиральниця підмітає, протирає пил, миє підлогу, змінює використані рушники.
Сюжетно-рольова гра «Поліклініка»
Програмне зміст: Викликати у дітей інтерес до професії лікаря. Формувати вміння творчо розвивати сюжет гри. Закріпити назви медичних інструментів: фонендоскоп, шприц, шпатель. Виховувати чуйне, уважне ставлення до хворого, доброту, чуйність, культуру спілкування.
Словникова робота: фонендоскоп, шпатель, щеплення, вітаміни.
Ігровий матеріал: халат і шапочка лікаря, халати і шапочки для медсестер, медичні інструменти (градусник, шприц, шпатель) бинт, зеленка, вата, гірчичники, картки пацієнтів, вітаміни.
Попередня робота: Екскурсія в медичний кабінет д/з. Спостереження за роботою лікаря. Читання художньої літератури: Я. Райнис «Лялька захворіла», Ст. Берестов «Хвора лялька». А. Барто «Ми з Тамарою», П. Зразків «Лечу ляльку», А. Кардашова «Наш доктор». Інсценізація «Звірі хворіють». Розглядання альбому «Ми граємо у «лікаря». Виготовлення атрибутів для гри. Бесіди з дітьми «Нас лікують лікар і медсестра», «Як потрібно вести себе в кабінеті у лікаря?»
Ігрові ролі: Лікар, медсестра, хворий.
Розігрують сюжети:
«На прийомі у лікаря»,
«Виклик лікаря додому»
«Поранили пальчик»
«Болить горло»
«Ставимо укольчик»
«Робимо щеплення»
Ігрові дії:
Лікар приймає хворих, уважно вислуховує їхні скарги, задає питання, слухає, дивиться горло, робить призначення.
Медсестра робить уколи, дає ліки, вітаміни, ставити гірчичники, змащує ранки, забинтовують.
Хворий приходить на прийом до лікаря, розповідає, що його турбує, виконує рекомендації лікаря.
Сюжетно-рольова гра «Дитячий садок»
Програмовий зміст: Розширити уявлення дітей про зміст трудових дій співробітників дитячого саду. Викликати у дітей бажання наслідувати дії дорослих. Виховувати дружні взаємини у грі між дітьми.
Ігровий матеріал: Ляльки з набором одягу, меблі, посуд, дрібні іграшки, швабри,відра, ганчірки, фартухи, халати, пральна машина, тазик, підставка для сушіння білизни, прасувальна дошка, праски, плита, набір посуду для кухаря, продукти, пилосос, музичні інструменти.
Попередня робота: Спостереження за роботою вихователя, помічника вихователя. Бесіда з дітьми про роботу вихователя, помічника вихователя, кухаря, медсестри та ін працівників д/саду. Екскурсія-огляд музичного (фізкультурного) залу з наступною бесідою про роботу муз. керівника (фіз. рук.). Екскурсія-огляд мед. кабінету, спостереження за роботою лікаря, бесіди з особистого досвіду дітей. Огляд кухні, бесіда про технічному обладнанні, облегчающем працю працівників кухні. Гра-драматизація з вірша Н.Забіли «Ясочкин садок» з використанням іграшок. Екскурсія в пральню. Організація праці дітей — прання лялькової білизни, хусточок.
Ігрові ролі: Лікар, медична сестра, вихователь, музичний працівник, фізкультурний керівник, няня, кухар, праля.
Розігруються сюжети:
«Ранковий прийом»
«Наші заняття»
«Зарядка в дитячому садку»
«Робота няні — сніданок»
«Робота няні — прибирання групи»
«На прогулянці»
«На музичному занятті»
«На фізкультурному занятті»
«Огляд лікаря»
«Обід в д/садку»
«Робота кухаря в дитячому садку»
«Робота в пральні дитячого садка»
Ігрові дії:
Уоспитатель приймає дітей, розмовляє з батьками, грає з дітьми, проводить заняття.
Фіз.рук проводить ранкову зарядку, фізкультуру.
Молодший вихователь стежить за порядком у групі, надає допомогу вихователю в підготовці до занять, отримує їжу…
Муз. керівник проводить муз. заняття.
Лікар оглядає дітей, слухає, робить призначення.
Медсестра вимірює температуру, зростання, зважує, робить щеплення, перевіряє чистоту груп, кухні.
Кухар готує їжу, видає її помічникам вихователя.
Праля пере білизну, сушить, гладить, акуратно складає, видає чисту няні.
Сюжетно-рольова гра «Сім’я»
Програмне зміст: Закріплювати уявлення дітей про сім’ю, про обов’язки членів сім’ї. Розвивати інтерес до гри. Вчити дітей розподіляти ролі й діяти відповідно до прийнятої на себе ролі, розвивати сюжет. Спонукати дітей до творчого відтворення в грі побуту родини. Вчити діяти в уявних ситуаціях, використовувати різні предмети — заступники. Виховувати любов і повагу до членів родини та їх праці.
Ігровий матеріал: Меблі, посуд, атрибути для обладнання будиночка, «дитячого саду», великий конструктор, іграшкова машина, лялька — немовля, іграшкова коляска, сумки, різні предмети — заступники.
Попередня робота: Бесіди: «Моя сім’я», «Як я допомагаю мамі», «Хто, ким працює?» «Чим ми займаємося вдома?» Розглядання сюжетних картинок, фотографій по темі. Читання художньої літератури: Н.Забила «Ясочкин садок», А. Барто «Машенька», Б. Заходер «Будівельники», «Шофер», Д. Габе з серії «Моя родина»: «Мама», «Братик», «Робота», Тобто Яниковская «Я ходжу в дитячий сад», А. Кардашова «Велике прання».
Ігрові ролі: мама, тато, бабуся, дідусь, старша донька, діти-дошкільнята, лялька — немовля.
Розігруються сюжети:
«Ранок у сім’ї»
«Обід в сім’ї»
«Будівництво»
«Папа — добрий господар»
«У нас в сім’ї — дитина»
«Вечір в сім’ї»
«Мама укладає дітей спати»
«Вихідний день у сім’ї»
«В сім’ї захворіла дитина»
«Допомагаємо мамі прати білизну»
«Велике прибирання дому»
«До нас прийшли гості»
«Переїзд на нову квартиру»
«Свято в сім’ї: мамин день, Новий рік, день народження»
Ігрові дії:
Мама-вихователь збирається і йде на роботу; готує все необхідне для занять з дітьми; приймає дітей, займається з ними; грає, гуляє, малює, вчить т т. д.; віддає дітей батькам, прибирає робоче місце; повертається з роботи додому; відпочиває, спілкується зі своїми дітьми і чоловіком; допомагає бабусі, укладає дітей спати.
Мама-домогосподарка збирає і проводжає доньку в дитячий садок, чоловіка на роботу; доглядає за молодшою дитиною (лялька), гуляє з ним, прибирає в будинку, готує їжу; зустрічає дитину з дитячого саду, чоловіка з роботи; годує їх, спілкується, укладає дітей спати.
Тато-будівельник збирається на роботу, відводить дитину в дитячий сад, йде на роботу; будує будинки, мости; повертається з роботи, забирає дитину з дитячого саду, повертаються додому; допомагає дружині по будинку, грає з дітьми, спілкується.
Тато-водій збирається на роботу, відводить дитину в дитячий сад, йде на роботу; підвозить вантажі (цегла) на будівництво, розвантажує їх, їде за новими; забирає дитину з дитячого саду, повертається додому; допомагає дружині по будинку; запрошує сусідів в гості на чай; проводжає сусідів; спілкується з дітьми, грає з ними, фіксує їх спати.
Бабуся збирає і проводжає онуків у дитячий садок та школу; прибирає в будинку; звертається за допомогою до старшій внучці; забирає з дитячий сад онуку, цікавиться у вихователя про її поведінку; готує обід, пече пиріг; запитує у членів сім’ї як пройшов робочий день; пропонує запросити на чай (вечеря) сусідів, пригощає всіх пирогом; грає з онуками; дає поради.
Дідусь допомагає бабусі, татові, читає газети, журнали; грає з онуками, спілкується з сусідами.
Старша донька допомагає бабусі готувати їжу, мити посуд, прибирати в будинку, гладити білизну; грає і гуляє з молодшою сестрою, спілкується.
Діти-дошкільнята встають, збираються і йдуть в дитячий сад; в дитячому саду займаються: грають, малюють, гуляють; повертаються з дитячого саду, грають, допомагають батькам, вкладаються спати.
Конспект сюжетно-рольової гри «Перукарня» для дітей середньої групи
Конспект сюжетно-рольової гри «Перукарня» для середньої групи (4-5 років)
Автор: Морозова Ольга Валеріївна, вихователь МАДОУ ЦРР дитячого саду №121, місто Калінінград.Опис матеріалу: пропоную вам конспект сюжетно-рольової гри «Перукарня» для дітей середньої групи (4-5 років).
Даний матеріал буде корисним вихователям, що працюють в середній групі. Цей конспект сюжетно-рольової гри спрямований на розширення уявлень дітей про працю дорослих, ознайомлення з правилами культурного поведінки.
Тема: Сюжетно-рольова гра «Перукарня».
Мета:
розширювати у дітей уявлення про працю працівників перукарні; формування вміння застосовувати в грі отримані раніше знання про навколишнє життя.Завдання:
1. Збагачувати знання дітей про людей професії перукар.2. Виховувати повагу, розвивати інтерес до праці перукаря.
3. Формувати дружні взаємини дітей у грі.
4. Закріплювати знання про правила поведінки в громадських місцях.
5. Активізувати словник: «перукар», «майстер», «ножиці», «гребінець», «зачіска», «фен», «стрижка», «стриже», «чубчик», «пінка, лак для укладання», «бігуді».
Матеріал:
дзеркало, стілець, фартух для майстра-перукаря, накидка для клієнта, фен, гребінець, ножиці іграшкові, бігуді, шпильки і затиски, журнали зі стрижками, використані флакони від лаку, шампуні, пінки, бальзаму, резиночки для волосся, іграшкова машинка для стрижки волосся.Хід гри:
Вихователь: -Діти,скажіть, хто з вас був у перукарні? З ким ви туди ходили? Що ви там бачили? Чим там займаються люди? (Відповіді дітей).Вихователь: — А хочете ми зараз з вами пограємо в перукарню?
Тоді нам з вами треба розподілити ролі: -Хто буде перукарем? Хто буде дитячим перукарем? Інші хлопці будуть клієнтами. Я буду адміністратором і буду вам допомагати.
Заходить перший клієнт.
Адміністратор:
-Доброго дня. Що бажаєте?
Клієнт: -Зачіску.
Адміністратор: -Проходьте, будь ласка до майстра перукаря, він підбере вам зачіску за вашим бажанням.
Перукар: -Здрастуйте. Що бажаєте?
Клієнт: -Зачіску.
Перукар: -Яку? Я можу вам запропонувати вибрати зачіску в нашому журналі.
(клієнт відповідає, перукар робить зачіску, заходить наступний клієнт.
Адміністратор: -Здрастуйте. Що бажаєте?
Клієнт: -Мені потрібно підстригти моєї дитини.
Адміністратор: -Так, звичайно, проходьте до нашого дитячого майстру, він підстриже вашої дитини.
Дитячий майстер: -Здрастуйте. Як ви бажаєте підстригти своєї дитини?
Клієнт відповідає яку стрижку бажає щоб сделат майстер. Майстер стриже.
Клієнт говорить спасибі і йде.
Гра триває, за бажанням дітей ще кілька клієнтів можуть відвідати перукарню.
-Адміністратор: -Шановні клієнти, наша перукарня сьогодні закривається, хто бажає може записатися на завтра на зачіску або стрижку. Всього вам доброго. До побачення.
Вихователь: -Діти, вам сподобалось у перукарні? Що сподобалося? Чим там займаються люди? Хто приходить в перукарню і для чого?
Тепер ви знаєте, чим займаються люди, які працюють у перукарні і для чого туди ходять дорослі і діти.
«Всі роботи гарні, всі професії важливі» для дітей середньої групи
Мета: Орієнтація дітей на продуктивний і необхідний для інших людей працю.
Завдання:
1. Допомогти створити ігрову ситуацію, налагодити взаємодію між тими, хто вибрав певні ролі.
2. Формувати у дітей уміння грати за власним задумом, стимулювати творчу активність дітей у грі.
3. Формувати дружні взаємовідносини в грі, почуття гуманізму, активності, відповідальності, дружелюбності.
4. Закріпити раніше отримані знання про працю лікаря, будівельника.
Попередня робота.
1. Бесіди про професії з використанням ілюстрацій, розглядання картин, ілюстрацій.
2. Читання художньої літератури: Маяковський В.В. «Ким бути?» С. Михалков «А що у вас?»
3. Читання К.І. Чуковський «Доктор Айболить».
Словникова робота: фонендоскоп, каска будівельна.
Методичне забезпечення: набори будівельні, атрибути до гри «Лікарня», автобус зі стільців, кермо, сумка кондуктора, світлофор, машина, валізка з інструментом, телефон.
Аудіозасоби: магнітофон, касета із фонограмою «Ми їдемо, їдемо, їдемо.
Мотивація: Пропозиція вихователя поїхати у подорож в чарівний містечко
Приблизний хід гри.
Діти заходять в групу, встають біля вихователя.
Вихователь:
У вас У всіх ростуть року,
Буде і сімнадцять.
Де працювати тоді,
Чим займатися.
Діти, давайте поговоримо з вами про те, які ви знаєте професії ( діти називають ). Але щоб попрацювати лікарем, перукарем, продавцем, потрібно спочатку вирости, закінчити школу, отримати спеціальність. Ах, як довго чекати. А так хочеться прямо зараз стати дорослим і попрацювати. Правда?
А давайте ми з вами вирушимо в подорож у чарівний містечко. Він називається «Місто майстрів». Всі діти, потрапляючи туди, стають дорослими і можуть вибрати для себе професію. Хочете туди поїхати?
Вихователь: А на чому ж ми поїдемо?
Діти: Давайте поїдемо на автобусі.
Вихователь: Розкажіть про правила поведінки в громадському транспорті. Які правила обов’язково потрібно виконувати?
Діти: Під час руху не можна руками чіпати двері, голосно розмовляти, висовуватися у вікно.
Вихователь: А виходити можна де?
Діти: На зупинці.
(В групі стоять стільці у два ряди).
Вихователь: А як називаються ті люди, які їдуть в автобусі?
Діти: Пасажири.
Вихователь:
Правильно. Пасажири.
Ви будете пасажирами, а я шофером.
А може хто-небудь з вас хоче?
Давайте порахуємося.
Лічилка «Світлофор».
Де ти був досі?
Затримався світлофор.
Червоний — ясно — шлях небезпечний,
Жовтий — те ж, що і червоний.
А зелений попереду — проходь!
(Вибрали шофера)
Вихователь: Хлопці, а хто ще працює в автобусі?
Діти: Кондуктор.
Вихователь: Що робить кондуктор?
Хто скаже, той і буде.
(Кондуктор бере сумку з квитками і продає квитки дітям. Діти дають кондуктору гроші (навмисно)).
Вихователь: І так, поїхали!
Звучить пісня «Веселі мандрівники»
«Ми їдемо, їдемо, їдемо
В далекі краї….»
(Діти підспівують за бажанням)
Вихователь: Хлопці, подивіться, хтось зупиняє наш автобус.
Напевно, комусь потрібна наша допомога.
Шофер зупиняє автобус і запитує;
Що сталося?
Даня Д.: Так от, не крутиться колесо, Допоможіть мені, будь ласка.
Водій: Зараз принесу інструменти.
Водій допомагає Дані:
Даня Д.: Спасибі вам велике.
А куди ви їдете?
Шофер: «Місто майстрів».
Даня Д.: Можна і я з вами поїду?
Шофер: Поїхали.
«Качу, біжу щодуху,
Я сам водій і сам мотор!
(Їдуть далі.)
Натискаю на педаль
І машина мчить у далечінь»
Кондуктор: Зупинка «Місто Майстрів».
Вихователь: Подивіться, ось і «Місто Майстрів».
А як же нам потрапити туди?
Діти: Треба перейти через дорогу.
(Діти дивляться на сигнали світлофора).
Переходять з переходу.
Вихователь: Ось ми і потрапили в місто майстрів.
Ви можете вибрати собі роботу по душі,
Можете попрацювати там, де вам подобається.
(Діти розійшлися за бажанням)
(Дівчатка організовують с/р гру «Лікарня», а хлопчики будують будинки)
Вихователь (дівчаткам):
Послухайте, що я вам скажу;
«Хто в дні хвороби всіх корисніше,
І лікує нас від усіх хвороб?»
Діти: «Доктор»
Вихователь: Хлопці, давайте подивимося що в цій коробочці.
Діти розглядають медичні приналежності, називають їх.
(фонендоскоп, градусник, шприц, вата, бинт, ватяні палички, зеленка).
Вихователь: Хлопці, для кого ж ці речі?
Діти: Для лікаря та медсестри.
(Лунає плач дитини).
Вихователь: Ой, та це ж дівчинка Маша плаче.
Напевно, вона захворіла.
Маша, що в тебе болить?
(Маша показує — горло, голова, живіт.)
Треба щось робити терміново!
Як допомогти Маші? Чому?
Вихователь: Я придумала, я одягну білий халат і буду лікувати хворих.
Як будемо лікувати Машу?
(Відповіді дітей)
Вихователь: Ось наш чарівний місто «Майстрів».
Ви подивіться один на одного.
Ви стали дорослими,
А ось тут у нас будівельний майданчик.
Будівельника знає весь район,
Майстер він відмінний
Зі своєю бригадою він будує будинок цегляний.
Вихователь: Професія будівельника дуже небезпечна.
Що ж одягають будівельники для своєї безпеки?
Діти: Вони надягають на голову каски.
Вихователь: Тепер ви можете організувати бригади і приступити до будівництва.
(Під час будівництва будинку, Даня Д. поранив руку, забив ногу)
Вихователь: Даня, що з тобою? Потрібно звернутися до лікаря.
(Вихователь дзвонить по телефону в лікарню).
Вихователь: Доктор, у нас на будівництві робітник отримав травму.
Доктор: Негайно приведіть його в лікарню.
(В лікарні лікують Даню).
По ходу вихователь допомагає створювати ігрову обстановку, налагодити взаємини.
Вихователь: Який ви побудували гарний місто, всі об’єкти дуже потрібні людям: будинку, магазин, зоопарк, дитячий садок.
Молодці! Недарма говориться в прислів’ї. В якій?
Діти: «Справа майстра боїться».
Вихователь: У нашому місті настав вечір, робочий день закінчився, закривається лікарня, закінчена робота на будівництві.
Давайте повертатися в дитячий сад.
А якщо вам сподобалося в містечку, то ми з вами будемо їздити туди кожен день.
Читайте також:
Статті по темі: